Понад п’ята частина осіб, яких ворог залучає до виконання завдань в Україні, — це неповнолітні, повідомляє Служба безпеки України. За словами речника СБУ Артема Дехтяренка, лише у 2025 році Національна поліція отримала понад 60 повідомлень про спроби втягнення дітей у диверсійну діяльність. Насправді таких випадків може бути значно більше, адже часто дорослі про них не дізнаються.

Вербування підлітків найчастіше починається у звичних для них онлайн-середовищах: телеграмі, тіктоку, ютубі, інстаграмі. За даними, серед 13–15-річних телеграмом користуються 82%, тіктоком — 78%, ютубом — 63%, інстаграмом — 48%. Зловмисники використовують ці платформи для встановлення контакту, пропонуючи легкі гроші чи подарунки за прості дії — наприклад, сфотографувати будівлю чи передати інформацію. Обов’язкова умова — нікому не розповідати про завдання.

Як пояснює заступник начальника Управління ювенальної превенції Національної поліції України Віталій Романов, вербування не починається з прямої пропозиції злочину. Спочатку формується довіра, дитині дають нескладні доручення, які поступово стають небезпечнішими: підпали, пошкодження майна, збір даних про військових чи інфраструктуру. Вербувальники грають на бажанні підлітків бути самостійними, відчувати гострі емоції чи заробити власні гроші.

«Найпоширеніша помилка — реакція через покарання: забрати телефон, накричати, звинуватити дитину в необережності. Через це дитина наступного разу просто не розповість про небезпеку», — наголошує Віталій Романов.

Сигналами небезпеки можуть бути: поява у дитини грошей чи речей невідомого походження, зміна поведінки з телефоном (приховування екрана, видалення чатів), нові контакти, які швидко стають «єдиними, хто розуміє», виконання «завдань» (фото, передача даних), прохання надіслати документи чи сімейні фото. За словами радниці з питань освіти FCA Ірини Круть, важливо звертати увагу навіть на дрібні, але нетипові зміни у поведінці дитини, особливо якщо вона стала тривожною чи замкнутою, не хоче говорити про онлайн-спілкування, часто видаляє месенджери чи просить гроші без пояснень.

Як діяти батькам

Фахівці радять регулярно говорити з дитиною про безпеку онлайн, не залякувати, а наголошувати: «Що б не сталося — приходь до мене. Ми розберемося, а не покараємо». Важливо домовитися про правило: не виконувати жодних завдань від незнайомців, навіть якщо вони здаються безневинними. У разі підозри потрібно зберегти скриншоти, не видаляти чати й звернутися до поліції.

Для пояснення ризиків підліткам створено серію коротких відео «Цифровий щит України» від Фінської церковної допомоги та Нацполіції. Вони розповідають про вербування, кібербулінг, маніпуляції та кібербезпеку — їх можна переглядати разом із дитиною, щоб почати розмову про складні теми.

Якщо вербування вже сталося

У разі підозри на вербування потрібно:

  • зберегти докази (скриншоти, нікнейми, посилання), не видаляти чат;
  • звернутися до поліції за номером 102 або до контакт-центру Нацполіції 0 800 500 202;
  • повідомити про спробу вербування через чат-бот СБУ @spaly_fsb_bot у телеграмі;
  • у разі злочину в інтернеті — через форму на сайті cyberpolice.gov.ua;
  • за потреби — звернутися по психологічну підтримку на Національну дитячу гарячу лінію 116 111 або 0 800 500 225.

Як підкреслює Віталій Романов, важливо не карати дитину, а підтримати її. Кожен випадок розглядається індивідуально, і добровільне звернення до поліції може суттєво вплинути на правову оцінку ситуації. Головне — діяти швидко й не залишати дитину наодинці з проблемою.