Україна вже зараз спрямовує мільярди євро державних та місцевих бюджетів на відбудову енергетики, транспорту, житла, лікарень та інших інфраструктурних об'єктів, не чекаючи завершення війни. Однак, як підкреслюють автори матеріалу, важливо не лише скільки коштів буде інвестовано, а й які саме проєкти отримають фінансування та чи враховуються при цьому екологічні критерії.

Один із ключових принципів, який має стати фільтром для відбору проєктів, — це потенційний вплив на довкілля. Відсутність належної екологічної оцінки може призвести до того, що країна змушена буде витрачати додаткові ресурси на виправлення екологічних наслідків або неефективних рішень. Особливо це актуально, оскільки значна частина фінансування надходитиме від міжнародних партнерів, для яких екологічна складова є визначальною.

Що таке принцип «не завдавати значної шкоди»

Принцип DNSH (Do No Significant Harm) — це інструмент ЄС для попереднього скринінгу проєктів, який дозволяє ще на ранньому етапі визначити, чи не суперечить проєкт шести ключовим екологічним цілям: пом’якшенню зміни клімату, адаптації до неї, сталому використанню водних ресурсів, переходу до циркулярної економіки, запобіганню забрудненню та відновленню біорізноманіття. На відміну від оцінки впливу на довкілля, DNSH має відсіювати потенційно шкідливі проєкти ще до детального розгляду.

«Оцінка екологічних ризиків на ранньому етапі не обов'язково призводить до відхилення проєкту — вона дає можливість скоригувати його», — йдеться у статті.

Європейський досвід показує, що екологічна перевірка може бути різною за глибиною залежно від рівня ризику. Наприклад, Соціальний кліматичний фонд ЄС фінансує лише ті проєкти, які відповідають чітко визначеним критеріям, а держави-члени отримують кошти лише після досягнення певних результатів. Європейський банк реконструкції та розвитку також класифікує проєкти за рівнем екологічних ризиків і не фінансує низку шкідливих видів діяльності.

Проблеми впровадження екологічних критеріїв в Україні

В Україні екологічні критерії поки що не стали реальним фільтром для публічних інвестицій. Зокрема, з 208 проєктів, поданих до Єдиного проєктного портфеля на 2026 рік, у 68 не провели базової оцінки екологічного впливу, а у 24 з 37 інвестиційних програм, рекомендованих до фінансування, ризики взагалі не визначили. Хоча принцип DNSH згадується у реформі управління публічними інвестиціями, а платформа DREAM має елементи екологічного скринінгу, на практиці ці вимоги часто залишаються формальністю.

Висновки та рекомендації

Досвід ЄС і міжнародних фінансових інституцій свідчить, що для ефективного використання коштів на відбудову Україна має не лише декларувати екологічні критерії, а й забезпечити їх реальне застосування на всіх етапах — від підготовки до моніторингу проєктів. Це дозволить уникнути фінансування проєктів, які можуть завдати шкоди довкіллю, і підвищить довіру міжнародних партнерів до української системи відбору інвестицій.