Громадська спілка «Українська видавнича асоціація» звернулася до президента Володимира Зеленського із проханням скликати засідання Ради національної безпеки і оборони щодо критичного стану та відновлення видавничої галузі й інфраструктури книговидання. Про це йдеться у зверненні, яке оприлюднив голова правління УВА Артем Біденко.
За даними асоціації, лише за літо 2026 року російські атаки знищили близько 13 мільйонів книжок. Для порівняння, загальний річний наклад книжок і брошур у 2025 році становив 33,21 млн примірників. Прямі збитки галузі оцінюють щонайменше у 1,19 млрд грн, але остаточна сума може бути більшою.
УВА попереджає, що у 2026 році загальний наклад книжок може скоротитися до 15% від попередніх обсягів, а продажі — впасти до чверті. У зверненні наголошують: «Якщо будуть знищені українські видавці, на їх місце через певний час зайдуть іноземні, вже не буде ціннісної складової, лише комерційна. Для нас важливі не лише книжки українською мовою, але і українські автори, правильні ціннісні книжки, підтримка національної ідентичності».
Проблеми та пропозиції галузі
Асоціація вказує на відсутність механізму компенсації вже завданих збитків і відновлення знищених накладів. Діюча програма часткової компенсації воєнних ризиків, затверджена постановою Кабміну №1541, не охоплює товари в обігу й готову продукцію, що залишає склади видавців незахищеними. «Для видавця і друкаря наклад є основним активом; поки його неможливо застрахувати, кожен склад лишається незахищеним, а кожен удар — безповоротним», — йдеться у зверненні.
Серед основних вимог до влади асоціація пропонує:
- запровадити компенсацію збитків і відновлення знищених накладів,
- поширити страхування від воєнних ризиків на готову продукцію,
- відновити державні закупівлі книжок для бібліотек,
- розширити доступне кредитування для видавничої сфери,
- запустити компенсацію оренди книгарням.
Також зазначається, що у 2026 році на видання книжок передбачено лише 26 млн грн, чого вистачить на фінансування до 75 книжок через Український інститут книги. Щороку свої бібліотечні фонди оновлюють близько 21% громад, а понад 40% книжок у бібліотеках — російськомовні видання.
«Ми свідомі, що Раду національної безпеки і оборони збирають не за кожним приводом і що на тлі фронту книжка виглядає темою, яка може почекати; проблема лише в тому, що поки вона чекає, друкарні згоряють швидше, ніж відбудовуються», — зазначили в асоціації.
УВА також закликає запустити компенсацію частини витрат на оренду для книгарень, ухвалити проєкт «Культурний простір» для підтримки креативних індустрій та застосувати податкові пільги для галузі. На думку асоціації, більшість необхідних рішень уже підготовлена, але їх впровадження затримується через погодження між різними органами влади.
У зверненні до президента пропонують створити міжвідомчу робочу групу з розвитку видавничого ринку, до якої мають увійти представники профільних міністерств, Держкомтелерадіо, Українського інституту книги та УВА, а також визначити єдину точку координації у Секретаріаті Кабміну й конкретні строки виконання рішень.