Астрономи з Інституту позаземної фізики імені Макса Планка (Німеччина) вперше зафіксували наявність трьох активних надмасивних чорних дір у межах однієї галактики. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Astronomy & Astrophysics, на яке посилається Phys.org.
Галактика J0148-4214, у якій виявили це унікальне скупчення, розташована на відстані понад 12,5 мільярда світлових років від Землі. Світло від неї йшло до нас 12,5 мільярда років, тож учені спостерігають її такою, якою вона була через 1,3 мільярда років після Великого вибуху.
Дослідники не бачили самих чорних дір безпосередньо, а ідентифікували їх за допомогою аналізу випромінювання іонізованого водню, який виникає у гравітаційному полі цих об’єктів. За оцінками, маса галактики J0148-4214 становить близько 1,3 мільярда сонячних мас. Дві чорні діри розташовані в центрі галактики на відстані приблизно 620 світлових років одна від одної, а третя — на відстані близько 5500 світлових років від центру.
Наймасивніша чорна діра в цій системі перевищує масу Сонця у 80 мільйонів разів і знаходиться поруч із ще однією чорною дірою масою близько 600 тисяч сонячних мас. Третя, віддаленіша, чорна діра має масу, що у 2 мільйони разів більша за Сонце. Аналіз показав, що дві центральні чорні діри поглинають матерію з різною швидкістю: менша з них робить це швидше, навіть трохи перевищуючи теоретичний ліміт зростання чорних дір.
Як зазначають автори дослідження, у ранньому Всесвіті галактики часто зливалися, утворюючи більші об’єкти, а їхні центральні чорні діри поступово об’єднувалися у ще масивніші. Вчені припускають, що спостерігають саме такий процес: центральна пара чорних дір, ймовірно, зіллється протягом кількох сотень мільйонів років. Подальша доля третьої чорної діри невідома — вона може залишити межі галактики або, навпаки, з часом наблизитися до центру та приєднатися до злиття.
Результати дослідження свідчать, що злиття чорних дір може бути додатковим і швидким механізмом їхнього зростання на ранніх етапах розвитку Всесвіту.
