Європейський Союз вперше з часів Brexit отримав реальний шанс на розширення, і вже найближчим часом до нього можуть приєднатися нові країни. Як повідомляє Euronews, серед лідерів процесу — Чорногорія та Албанія, а Україна й Молдова роблять перші кроки до виходу з-під впливу Москви. Водночас Ісландія проводить референдум щодо поновлення переговорів про вступ до ЄС.

За словами європейських чиновників, за останні пів року було закрито більше переговорних розділів, ніж за попереднє десятиліття. Брюссель дедалі активніше використовує перспективу членства як інструмент зовнішньої політики для зміцнення впливу в регіоні, гарантування безпеки та стабільності на тлі геополітичної напруги.

Однак із наближенням нового етапу розширення перед ЄС постають складні політичні та стратегічні питання. Одне з них — збереження географічного балансу після масштабного розширення 2004 року, коли до блоку приєдналися 10 країн Центральної та Східної Європи. Приєднання Чорногорії та Албанії не змінить цього балансу через їхній невеликий розмір, але питання Сербії залишається суперечливим серед держав-членів. Деякі країни вважають, що процес приєднання не є рівним для всіх кандидатів, і наполягають на дотриманні географічного балансу, особливо на тлі можливого пришвидшення переговорів з Україною та Молдовою.

Ісландія може стати несподіваним чинником у зміні економічної структури ЄС, якщо за підсумками референдуму відновить переговори про вступ. Україна ж, попри скромну економіку, завдяки території, населенню та військовому потенціалу може стати впливовим членом, особливо у питаннях оборони та зовнішньої політики. Європейські столиці розуміють, що питання членства України або надання їй гарантій безпеки стане ключовим у будь-яких майбутніх домовленостях із Москвою.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ще у 2023 році анонсувала перегляд політики перед розширенням, але через складність заявки України цей план відклали. Тепер Єврокомісія планує оприлюднити його 30 вересня. Серед ідей — посилення демократичних гарантій для нових членів, поступова інтеграція та реформи внутрішніх механізмів ЄС, зокрема скасування принципу одноголосності у зовнішній політиці. Також обговорюється можливість скорочення складу Єврокомісії, відмовившись від принципу «один комісар — одна країна», що підтримують менші держави.

Скептики вважають, що зараз не час для глибоких реформ, оскільки у 2025 році у кількох ключових країнах ЄС, зокрема у Франції, відбудуться вибори, і зростає вплив євроскептичних сил. Проте інші наголошують, що реформи не можна відкладати через постійні виборчі цикли.

Процес ратифікації розширення також залишається непередбачуваним. Як зазначає Euronews, Франція ще у 2005 році запровадила вимогу проводити референдум або отримувати кваліфіковану більшість у парламенті для затвердження нових членів. Чорногорія може стати першим випробуванням цієї процедури, а її ратифікація може бути об’єднана з Албанією чи Ісландією залежно від їхнього прогресу. "Якщо Чорногорія не зможе пройти цей шлях, це серйозно ускладнить увесь процес", — заявив координатор групи Balkans in Europe Policy Advisory Group Флоріан Бібер.