Поки Україна зосереджує зусилля на протидії реактивним дронам типу Shahed, Росія нарощує виробництво малогабаритних крилатих ракет «Бандероль» і «Дань-Т», які можуть стати серйознішою загрозою вже наступного року. Про це заявив волонтер і блогер, колишній радник міністра оборони Сергій Стерненко.

За його словами, нині багато уваги приділяється розробці засобів для перехоплення реактивних дронів, і серійні зразки таких перехоплювачів з’являться цього року. Однак Стерненко вважає, що це лише тимчасове рішення, яке дасть змогу виграти небагато часу. Він наголосив: «Вже зараз слід кинути усі сили на протидію іншій загрозі, котра наступного року затьмарить усе, що зараз роблять реактивні дрони».

Волонтер пояснив, що йдеться про малогабаритні крилаті ракети, подібні до «Бандеролі» та «Дань-Т», які, на його думку, значно небезпечніші за Shahed і мають більшу швидкість. Стерненко зазначив, що Росія вже масштабує їх виробництво, і в майбутньому можливі тисячі застосувань таких ракет. Він підкреслив, що для протидії цій загрозі потрібні нові рішення.

Серед необхідних засобів захисту Стерненко назвав зенітні керовані ракети малого та ближнього радіуса дії. Частково цю потребу, за його словами, можна покрити поставками від партнерів, а частково — налагодивши власне виробництво. Однак для цього Україні бракує критичних компонентів у великих кількостях, зокрема головок самонаведення та реактивних двигунів. «Технології є у партнерів. Виробництва компонентів теж, але потребують масштабування. Наразі невідомо, чи ми як держава працюємо з партнерами в цьому напрямку. Принаймні, не бачив публічних заяв», — додав він.

Ще одним можливим засобом боротьби з малогабаритними крилатими ракетами Стерненко назвав малу реактивну авіацію, зокрема навчальні літаки. Він вважає, що для перехоплення таких цілей не обов’язково використовувати сучасні винищувачі, адже на світовому ринку існують інші рішення, які Україна могла б відносно швидко впровадити. Водночас, за словами волонтера, для цього потрібна співпраця з партнерами та гнучке командування Повітряних сил. «З останнім у нас взагалі велика біда», — зазначив він.

«Проблеми слід розв’язувати до їхнього виникнення та масштабування ворогом. Їх слід передбачати. Але чи може бути наша система управління ефективною, якщо вона кожні кілька місяців стикається з новими внутрішніми потрясіннями?»

Стерненко підкреслив, що вирішення подібних проблем має відбуватися на випередження, а не лише після появи нових загроз.