Тарас із позивним «Буча», молодший сержант 111-ї окремої бригади територіальної оборони, провів 90 діб на бойовій позиції на Донеччині, де разом із побратимами відбив десять штурмів російських військ. Про це повідомили на сторінці бригади.

Тарасу 30 років, він родом із Тернопільщини. До початку повномасштабної війни працював будівельником за кордоном, але після вторгнення вирішив приєднатися до Збройних Сил України. «25 лютого 2022 року, на другий день війни, у моєї донечки був день народження. Саме тоді прийшло чітке усвідомлення: якщо ми не піднімемося на захист своєї країни, у наших дітей просто не залишиться майбутнього на рідній землі», — згадує Тарас.

Він вступив до лав ЗСУ 2 березня 2022 року, спочатку служив у 24-й окремій механізованій бригаді. З січня 2026 року Тарас став бойовим медиком стрілецького взводу 2-го батальйону 111-ї бригади територіальної оборони.

Одним із найважчих випробувань стала операція на Курщині, де підрозділ опинився майже в оточенні. За словами Тараса, «ми опинилися майже в оточенні. Перебували в посадці за 40 кілометрів від державного кордону України. Не було ні їжі, ні води. По рації почули, що евакуації не буде. Тоді стало по-справжньому тривожно. Що далі? Як вибиратися? Але ми змогли вийти. І головне — залишилися живими».

Узимку 2026 року Тарас вирушив на позицію на Донеччині. До завдання готувався свідомо, розуміючи всі ризики: «Я знав, куди йду. Розумів, що потрібно брати із собою і до чого бути готовим. Ілюзій не мав».

За три місяці на позиції він разом із побратимами відбив десять штурмів. Під час одного з них ворог застосував запалювальні засоби, що спричинило пожежу, а також розпочався мінометний обстріл. Попри це, українські військові змогли загасити полум’я, пережити обстріл і відбити атаку.

«Ми опинилися майже в оточенні. По рації почули, що евакуації не буде. Але ми змогли вийти. І головне — залишилися живими», — розповів Тарас.

За час служби Тарас і його побратими зазнали кількох контузій, але завдяки облаштованому укриттю вдалося уникнути тяжчих поранень. За мужність і стійкість його нагородили знаком пошани 111-ї бригади III ступеня та відзнакою «За мужність та відвагу» від міської ради.

Після всього пережитого Тарас мріє про відпочинок із родиною та подорожі. Він також хоче продовжити рятувати людей, працюючи у Державній службі з надзвичайних ситуацій.

Раніше АрміяInform розповідала історію бійця з позивним «Йося», який після хімічного ураження повернувся до служби на Покровському напрямку.