У Львові, на заході України, щодня відбуваються похорони військових, які загинули на фронті за сотні кілометрів на сході країни. Ці люди — не лише професійні солдати, а й звичайні українці: підприємці, вчителі, продавці, які добровільно стали на захист своєї держави від повномасштабного вторгнення Росії.

Росія веде дві паралельні війни: одну — за територіальне завоювання, іншу — війну терору, спрямовану на мирне населення. Від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Москва систематично атакує школи, медичні заклади, житлові будинки та енергетичну інфраструктуру України. За даними, більше ніж 2,500 шкіл і понад 3,000 медичних установ були пошкоджені або зруйновані. Внаслідок цих ударів гинуть і страждають мирні жителі, серед яких багато дітей.

Під час недавнього візиту до Львова журналісти бачили наслідки ракетного удару по житловому кварталу, що забрав життя сім’ї, зокрема 15-річної дівчини. У дитячій лікарні Святого Миколая перебуває підліток із опіками третього ступеня, отриманими внаслідок підпального бомбардування її дому на сході України, де загинули її мати та дідусь. У Києві масштабний авіаудар зруйнував житлові будинки, вбивши 31 людину і поранивши понад 100. Відсутність достатньої кількості систем протиракетної оборони Patriot ускладнює захист мирного населення.

Крім того, Росія викрала понад 20 тисяч українських дітей і молоді, вивезла їх до Росії для усиновлення або підготовки до військової служби проти України. На окупованих територіях триває кампанія «русифікації», спрямована на знищення української культури і історичної пам’яті через пропаганду та ідеологічне виховання.

Ці дії не є випадковим «побічним збитком» війни, а становлять тривалу серію воєнних злочинів. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, у червні 2026 року було зафіксовано 2,283 загиблих або поранених цивільних — це найкривавіший місяць для мирного населення з квітня 2022 року.

Закінчення цих двох воєн — війни завоювання і війни терору — вимагає різних підходів. Україна має сучасні технології і бойові можливості, але потребує більшого постачання зброї від США та Європи. У той же час міжнародні органи, зокрема ООН та Міжнародний кримінальний суд, фіксують систематичні порушення міжнародного гуманітарного права Росією.

Підтримка України включає не лише військову допомогу, а й економічний тиск на Москву, що має зробити продовження атак надто дорогим. Водночас громадські ініціативи, як-от Ukraine Children’s Action Project, допомагають українським вчителям, відновлюють школи, підтримують дітей, які пережили психологічну травму, та розширюють медичну допомогу.

Головним пріоритетом залишається припинення війни, звільнення окупованих територій і притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах. Водночас необхідно забезпечити здоров’я, освіту та добробут дітей і цивільних, які постраждали від агресії Росії.