Північна Корея, яка ще кілька років тому була лише сателітом Китаю, у 2024 році стала ключовим гравцем серед авторитарних режимів, підтримавши війну Росії проти України не лише боєприпасами, а й власними військами. Як повідомляє Neue Zürcher Zeitung, Кім Чен Ин більше не обмежується роллю молодшого партнера, а сам притягує інших диктаторів на свою орбіту.
Після того, як Росія наклала вето на продовження роботи механізму контролю за санкціями проти КНДР, а Китай утримався від голосування, Північна Корея зміцнила свій статус ядерної держави. За даними української військової розвідки, Пхеньян уперше перекидає до Росії власний ракетний підрозділ, безпосередньо долучаючись до війни проти України.
Захід втрачає важелі впливу: спроби переконати КНДР відмовитися від ядерної програми за допомогою фінансових стимулів більше не працюють. Режим Кіма, зміцнений підтримкою Москви та Пекіна, вже не бачить сенсу у переговорах щодо роззброєння. Північна Корея стала частиною неформальної мережі авторитарних держав — так званої «осі автократів» (CRINK: Китай, Росія, Іран, КНДР), які співпрацюють для обходу західних санкцій і протидії впливу США.
Як працює «вісь автократів»
Китай виступає економічним і технологічним центром цієї мережі: купує російські енергоносії, постачає товари подвійного призначення до Росії та Ірану, а також забезпечує довгострокові контракти на іранську нафту. Іран і КНДР десятиліттями обмінюються ракетними технологіями, систематично обходячи міжнародні обмеження. Активна взаємодія цих режимів демонструє, що санкції часто не спрацьовують, коли держави формують власний силовий картель.
«Держави, проти яких вони спрямовані, вже сформували власний силовий картель», — йдеться у матеріалі Neue Zürcher Zeitung.
Як реагує Захід
Демократії мають діяти рішучіше, щоб захистити власний лад і протистояти авторитарним силам. Серед рекомендованих заходів — боротьба з тіньовим флотом, який перевозить підсанкційні товари, посилення тиску на країни, що дозволяють використовувати свої прапори для таких перевезень, а також впровадження вторинних санкцій проти компаній із третіх країн, які допомагають режимам обходити обмеження.
Проблемою залишається обережність Заходу: Китай проводить заборонені операції через регіональні банки та підставні компанії, а деякі країни не наважуються вводити санкції проти великих китайських банків, побоюючись помсти. Водночас КНДР знаходить нові джерела валюти — від кібератак до роботи IT-фахівців під фальшивими іменами для західних компаній.
Моніторинг і перспективи
Одинадцять країн, серед яких США, Японія, Велика Британія, Німеччина, Франція та Італія, створили Багатосторонню групу з моніторингу санкцій, яка відстежує порушення КНДР навіть поза межами ООН. Група ідентифікує підставні компанії, судна та конкретних осіб, що дозволяє оновлювати санкційні списки та затримувати судна в портах.
У матеріалі підкреслюється, що «той, хто бездіяльно спостерігає за діяльністю осі автократів, фактично погоджується з тим, що поширення ядерної зброї стає нормою, а деспотичні режими розширюють простір для своїх дій».
Україна, зі свого боку, звертається до Південної Кореї з проханням про системи ППО та пропонує співпрацю у сфері дронів, тоді як військово-технічна співпраця між Росією та КНДР стає системною. Водночас Південна Корея обирає обережність, балансуючи між інтересами США, КНДР, Росії та власною економікою.