Росія дедалі частіше завдає ударів по складах, майстернях, логістичних центрах, виставках і поїздах далеко від лінії фронту. Як повідомляє Kyiv Independent, багато організацій, що працюють в Україні, не встигають адаптувати свої протоколи безпеки до нових ризиків і часто приймають рішення інтуїтивно.
13 вересня російський дрон уразив локомотив поїзда Київ–Варшава на станції Ягодин, що за 2 кілометри від польського кордону. У вагоні перебували понад 200 пасажирів, і ніхто не постраждав — екіпаж встиг відреагувати на попередження моніторингової групи, повідомила "Укрзалізниця". За словами радника президента Сергія "Флеша" Бескресного, лише у серпні Росія випустила по Україні понад 2 500 реактивних дронів. Тепер атаки відбуваються не лише вночі, а й удень, і часто у районах, які раніше вважалися тиловими.
Росія цілить у цивільну інфраструктуру — склади, транспортні та логістичні комплекси, промислові об'єкти, залізничні вузли, порти та прикордонні переходи. Проте багато організацій досі оцінюють ризики, виходячи лише з географічної віддаленості від фронту, хоча цей підхід уже не працює. Сучасна ситуація вимагає враховувати різноманітні фактори: типи дронів, перебої з електрикою та зв'язком, стан доріг і залізниці, доступність медичної допомоги, а також те, що зберігається у сусідніх будівлях і хто ними користується.
Протоколи безпеки відстають від реальності
Організація Daily Humanity, яка проводить тренінги з безпеки та першої допомоги, навчила понад 4 000 людей в Україні. Її досвід показує: більшість учасників не можуть самостійно провести структуровану оцінку ризиків перед відрядженням. Найпоширеніше джерело інформації про безпеку — колеги чи знайомі, які нещодавно відвідували регіон.
Стандартні корпоративні політики подорожей часто не враховують специфічних загроз в Україні. Вони містять загальні положення про страховку, медичну допомогу, контакти на випадок надзвичайних ситуацій, але залишають відкритими питання: як діяти під час тривоги, хто приймає рішення про евакуацію, що робити у разі втрати зв'язку чи поранення. Відсутність чітких протоколів може мати юридичні наслідки після інциденту.
"Коли одна із залежностей зникає, або з'являється нова загроза, здоровий глузд більше не допомагає", — йдеться у матеріалі.
Що робити організаціям
Експерти радять впроваджувати короткий, повторюваний процес оцінки ризиків перед кожною поїздкою. Він має включати:
- Визначення конкретних ризиків для кожної локації, маршруту та члена команди
- Оцінку ймовірності та наслідків кожного ризику
- Прийняття рішення про поїздку за заздалегідь визначеними критеріями
- Розробку заходів для зниження найвищих ризиків (наприклад, альтернативні маршрути, медичний план, протокол зв'язку, аптечки, навчання)
- Підготовку до зміни обставин після виїзду (процедури втрати контакту, точки збору, тригери для евакуації)
Важливо, щоб остаточне рішення про поїздку приймала одна визначена особа, яка має повноваження скасувати її навіть всупереч комерційному тиску чи розкладу керівництва. Культура організації має підтримувати такі рішення, щоб люди не боялися відмовитися від поїздки заради безпеки.
Навчання з реагування на тривоги, надання першої допомоги, оцінки ризиків і специфіки дронових атак мають проходити всі члени команди, а не лише досвідчені співробітники. Це дозволить швидко і правильно діяти у разі надзвичайної ситуації.