Третій епізод документального серіалу «Помаранчева епоха» під назвою «Отруєння» розкриває механізми російського впливу на політичні процеси в Україні, зокрема спецоперації ФСБ проти Віктора Ющенка напередодні президентських виборів 2004 року.

Журналіст і політтехнолог Олексій Мустафін та журналіст Микола Вересень під час допрем’єрного показу стрічки наголосили на важливості розгляду подій «помаранчевої революції» у ширшому контексті. За їхніми словами, спецоперації російських спецслужб, зокрема отруєння Ющенка, були частиною системної стратегії впливу на українську політику, що почалася ще з 1990-х років і мала на меті політичне знезброєння України.

У фільмі, створеному Олександром Зінченком та Сергієм Лисенком, показано, як опозиційному політику закривали доступ до медіа, застосовували чорний піар і зривали зустрічі з виборцями. Відбувся замах на життя Ющенка, який ледь вижив після отруєння, і публічно звинуватив владу. Ці події передували фальсифікації виборів, Майдану та перемозі опозиції, але вже за дев’ять років сценарій повторився у жорсткішій формі.

Передумовами отруєння стали політичні маневри Росії, які дозволили США політично та технологічно знезброїти Україну, зокрема через дострокові вибори, ініційовані проросійськими силами. Росія також використовувала внутрішні конфлікти, як-от протиставлення Кучми і Симоненка, та спецоперації з плівками Мельниченка. Отруєння Ющенка стало радикальним засобом впливу, що мало залякати демократичну частину українців.

Події Майдану 2013—2014, на відміну від «помаранчевого», не були заздалегідь підготовлені, але стали реакцією на російське втручання, яке відтоді перейшло від м’якої сили до гібридного вторгнення і анексії територій. Росія вичерпала можливості купувати Україну, і тепер застосовує силу як останній аргумент.

Автор статті наголошує, що отруєння Ющенка варто розглядати як пролог до повномасштабної агресії Росії проти України. Водночас сучасні методи зачищення інформаційного простору, як-от відлучення опозиційних каналів від «Єдиного марафону» чи судові заборони розслідувань, свідчать про збереження російських підходів у внутрішній політиці. Цей аспект залишається актуальним і сьогодні.

Матеріал підготовлено за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та фінансування Норвезького агентства з розвитку співробітництва (NORAD).