Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку, залишив Україну та вступив у відкритий конфлікт із антикорупційними органами — Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Це сталося на тлі обшуків у його відомстві, підозр щодо "кришування" шахрайських кол-центрів та звинувачень у спробах обмежити незалежність антикорупційних структур.

Як повідомляє 24 Канал, Кравченко наразі не є підозрюваним у справі "Карфаген", однак скандал вийшов далеко за межі одного кримінального провадження. Генпрокурор звинувачує керівництво НАБУ у зловживаннях і заявляє про намір обговорити це з міжнародними партнерами. У відповідь НАБУ та САП називають його дії атакою на незалежність антикорупційних інституцій. Президент України публічно закликав Верховну Раду якнайшвидше звільнити Кравченка з посади.

Передумови

НАБУ та САП були створені після Революції Гідності для розслідування топкорупції незалежно від політичного впливу. У липні 2025 року Верховна Рада ухвалила закон, який розширював повноваження Генпрокурора щодо цих органів, фактично обмежуючи їхню незалежність. Це спричинило масові протести у Києві, Львові, Одесі та інших містах, а також критику з боку європейських партнерів. Уже наприкінці липня парламент скасував зміни та повернув НАБУ і САП ключові гарантії незалежності.

Восени 2025 року НАБУ та САП розкрили масштабну корупційну схему в енергетиці (операція "Мідас"), у якій фігурували колишній міністр енергетики Герман Галущенко та бізнес-партнер президента Тимур Міндіч. Згодом під підозру потрапив і тодішній керівник Офісу президента Андрій Єрмак — у справі "Династія" щодо легалізації понад 460 мільйонів гривень.

Конфлікт та наслідки

Чим активніше працюють антикорупційні органи, тим більше виникає конфліктів із владою, оскільки розслідування часто стосуються впливових осіб. Директор НАБУ та керівник САП призначаються за спеціальними процедурами, що мінімізують політичний вплив. Це створює напругу, коли розслідування зачіпають міністрів чи оточення президента.

У випадку Кравченка обшуки НАБУ та САП у його відомстві були пов'язані з підозрами щодо одного з керівників Офісу Генпрокурора Сергія Кропиви, якого звинувачують у керівництві злочинною організацією, що займалася "кришуванням" шахрайських кол-центрів. Під час обшуків у першої заступниці Генпрокурора Марії Вдовиченко знайшли матеріали про стеження за керівниками НАБУ і САП та їхніми родинами.

"За нових правил їхня незалежність фактично зникає", — заявили в НАБУ та САП під час минулорічної спроби обмежити їхні повноваження.

Ця ситуація вже вплинула на репутацію України на міжнародній арені та поставила під питання подальше функціонування незалежних антикорупційних інституцій.