Всередині Збройних сил України існують дві протилежні групи військових, які перебувають у конфлікті між собою.
Перша група – це професійні військові, які все життя присвятили службі. Вони є основою управлінської машини ЗСУ, добре розуміються на війні, озброєнні та військовій бюрократії. Без них армія була б радше повстанською структурою.
Друга група – це колишні цивільні, багато з яких мали успішну кар’єру до війни. Вони принесли в ЗСУ інновації та технології, завдяки чому армія пройшла значну трансформацію і здобула перевагу над ворогом. Без їхнього внеску ЗСУ залишалися б маленькою радянською армією.
Проблема полягає в тому, що перші ненавидять других через їхнє «хороше життя» до війни, а другі вважають перших тупими та відсталішими. Цей внутрішній розкол загрожує єдності ЗСУ.
Феномен генерала Валерія Залужного полягав у тому, що йому вдалося об’єднати ці дві сили, що стало запорукою успіхів у 2022–2023 роках, як повідомляє канал «Політика Андрусіва» у Telegram.
Призначення генерала Олександра Сирського стало контрреволюцією з боку перших. Сирський – це військовий геній і, можливо, найпрофесійніший командир, але він належить до системи, яка ненавидить усе нове. Для нього всі нові – це лише чисельно-бойовий склад, який має виконувати завдання без ініціативи. Після його призначення один полковник сказав: "зараз ми навчимо вас їсти лайно".
Сирський став символом розколу між двома арміями, що призвело до сотень тисяч солдатів за контрактом, токсичного лідерства і великих втрат. Водночас він утримав ситуацію, хоча й за високу ціну.
Нове призначення генерала Олександра Драпатого дає надію на відновлення єдності між цими двома силами. Драпатий має повагу як у професійних військових, так і в колишніх цивільних, що є справжньою силою ЗСУ, наголошують у Telegram-каналі «Політика Андрусіва».

