Українські протитанкові керовані ракети стали ключовим елементом оборони у війні з Росією, здатним впливати на хід бойових дій. Про історію створення та розвиток вітчизняних ПТКР в інтерв’ю для АрміяInform розповів Андрій Харук, дослідник військової історії, техніки та озброєння, доктор історичних наук, професор Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
За словами експерта, Україна змогла майже з нуля за два десятиліття створити низку протитанкових ракетних комплексів різних класів, розгорнувши їх виробництво для власної армії та на експорт. Провідну роль у цій сфері відіграє Державне Київське конструкторське бюро «ЛУЧ», історія якого почалася ще у 1964 році. Спершу підприємство займалося системами контролю авіаційних засобів ураження, а згодом — розробкою електричних рульових приводів для ракет і торпед.
Після розпаду СРСР Україна успадкувала потужну галузь танкобудування, однак залишалася залежною від російських комплектуючих, зокрема протитанкових ракет 9М112 «Кобра». Щоб подолати цю залежність, у 1990-х роках КБ «ЛУЧ» розпочало розробку власної ПТКР — ракети «Комбат». Вона призначалася для запуску зі ствола 125-мм гармати танка, а її конструкція враховувала особливості радянських автоматів заряджання.
Як пояснив Андрій Харук, за основу «Комбата» взяли радянську ракету 9М128 «Агона», але застосували іншу систему керування — наведення у лазерному промені. «До переваг такої системи наведення належать висока точність ураження, а також значна завадостійкість», — зазначив професор. Українські інженери вдосконалили метод «лазерної стежки», застосувавши наведення у «режимі перевищення», що ускладнює противнику постановку перешкод.
Ракета «Комбат» складається з двох секцій, має тандемну кумулятивну бойову частину вагою 9 кг і бронепробивність 750 мм за динамічним захистом. Максимальна дальність пуску — 5 км, а система наведення дозволяє уражати цілі, що рухаються зі швидкістю до 70 км/год. Серійне виробництво ракети було налагоджене наприкінці 1990-х років, а у 2006 році «Комбат» офіційно взяли на озброєння Збройних Сил України.
Попри очікування, основним покупцем «Комбата» стало Міністерство оборони України, а єдиним відомим закордонним замовником — Грузія. Інформація про бойове застосування цих ракет залишається обмеженою, проте відомо, що їх використовували екіпажі танків «Булат» у 2014 році та під час оборони Соледара восени 2022 року.
