Українські далекобійні безпілотники стали ключовим інструментом для атак на території Росії, зокрема по великих нафтопереробних заводах, і суттєво посилили стратегічні можливості Києва. Як повідомляє французьке видання Le Monde, з весни Україна різко збільшила кількість таких ударів, а інженери постійно працюють над удосконаленням дронів.

Один із засновників компанії Fire Point Денис Штіллерман розповів, що дальність польоту дронів FP-1 зросла з 1600 до 3400 кілометрів завдяки зміні конструкції крила, що підвищило підйомну силу та зменшило витрату палива. Це дозволяє встановлювати більші паливні баки, зберігаючи при цьому малу вагу апарата. Водночас бойове навантаження дрона — від 50 до 120 кілограмів — обернено пропорційне до відстані польоту.

За даними Генерального штабу, до літа 2025 року FP-1 і FP-2 забезпечували понад половину глибоких ударів по Росії. Їхня ефективність пояснюється простотою конструкції, що дає змогу налагодити масове виробництво. Членкиня Канадської асоціації НАТО Олена Крижановська зазначає: "Кількість сама по собі є якістю". Хоча більшість дронів збивають, як і російські "Герані" над Україною, стратегія насичення повітряного простору все одно дає результат.

Як підкреслює науковий директор Інституту стратегії та оборонних досліджень Ліон-III Тібо Фуйє, базова конструкція українських безпілотників дозволяє їм уникати зенітних систем, розрахованих на швидші цілі. Окрім того, велика територія Росії ускладнює її захист. Крижановська додає: "Жодна система ППО у світі не може гарантувати абсолютного захисту". Вона також нагадує, що українські військові навесні провели кампанію зі знищення російських систем ППО, створивши коридори для дронів.

За даними російських джерел, захоплені безпілотники "Лютий" оснащені модулями Skynode S з "комп’ютерним зором". Це дає змогу коригувати маршрут у реальному часі без GPS чи зв’язку, що робить дрони стійкими до перешкод. Водночас така автономність не дозволяє їм повністю адаптуватися до несподіваних загроз або ухилятися від перехоплювачів.

Дослідники з Королівського інституту об’єднаних служб у Великій Британії вказують, що дрони з невеликими зарядами часто завдають незначної шкоди, яку швидко усувають. Фуйє зазначає: "Ми, безумовно, спостерігаємо зміну балансу глибоких ударів, але російські залпи часто супроводжуються набагато більш руйнівними ракетами, тоді як українські майже виключно базуються на безпілотниках".

Associated Press повідомляє, що у липні Україна потроїла кількість далекобійних ударів по Росії порівняно з січнем, однак експерти оцінюють, що лише 5–9% українських ракет долають російську ППО.