Українські суди все частіше визнають соціальні мережі, чати та блоги громадським місцем, що дає підстави кваліфікувати публікації з образливою чи нецензурною лексикою як дрібне хуліганство. Про це йдеться у третьому моніторингу цифрових прав в Україні, який у період березня — травня 2026 року провела ГО «Платформа прав людини» (ППЛ).
Згідно зі статтею 173 Кодексу України про адміністративні порушення, дрібне хуліганство включає нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок і спокій. У звіті наведено кілька судових рішень, які ілюструють застосування цього підходу до онлайн-простору.
Зокрема, 25 березня Охтирський міськрайонний суд Сумської області розглянув справу № 583/844/26, де чоловіка звинуватили у публікації у Facebook відео з нецензурною лайкою на адресу мера Охтирки. Суд закрив провадження через відсутність складу правопорушення, але визнав, що соцмережі є відкритими для взаємодії між людьми і тому можуть розглядатися як громадське місце у контексті адміністративних правопорушень і злочинів, пов’язаних із громадським порядком. Водночас суд підкреслив, що поширена інформація була оціночним судженням, а не фактичним твердженням, і що межі допустимої критики посадовців ширші, ніж для звичайних громадян.
Інша справа (№ 514/339/26) стосувалася неповнолітнього, який у Instagram поширив фото дівчини у спідній білизні з принизливим і неправдивим написом про інтимні послуги. Суд кваліфікував це як дрібне хуліганство через використання нецензурної лексики та приниження честі і гідності. Оскільки соцмережі доступні необмеженій кількості людей, суд визнав їх громадським місцем і застосував до правопорушника попередження.
Правозахисники з ГО «Платформа прав людини» відзначають, що ця судова практика свідчить про формування сталого підходу до розуміння поняття «громадське місце» з урахуванням цифрової реальності. Вони наголошують на необхідності регулювання суспільних відносин з урахуванням впливу цифрових технологій і важливості наявності аргументів як "за", так і "проти" для забезпечення належного правового захисту у цій сфері.
Повну версію третього звіту про стан цифрових прав в Україні можна знайти за посиланням у звіті ГО «Платформа прав людини».