58% українських підлітків віком 15 років пропустили щонайменше один навчальний день протягом двох тижнів перед міжнародним дослідженням PISA-2025. Така ж кількість учнів не відвідала хоча б один урок, а 54% — запізнювалися на заняття. Для порівняння, середній показник у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) значно нижчий: 22% пропускали навчальні дні, 24% — уроки, а 50% — запізнювалися. Про це йдеться у звіті PISA-2025.

Юристка Олена Парфенова у статті для «Дзеркала тижня» пояснила, що у разі пропуску занять батьки мають повідомити школу про причину відсутності дитини будь-яким способом — через SMS, електронну пошту чи письмову заяву. Головне, щоб залишився документальний слід повідомлення.

З 25 лютого 2026 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів, інформація про дітей, які «випали» з навчального процесу, майже автоматично надходитиме до ювенальної поліції та служби у справах дітей. Позначку «не охоплений навчанням» ставлять, якщо дитина не зарахована до жодного закладу освіти або тривалий час не відвідує школу без поважних причин. Водночас навіть тиждень відсутності без пояснення не є підставою для такого статусу. Якщо ж пропуск перевищує 10 днів, але батьки повідомили причину, статус «не охоплений навчанням» не застосовується.

Парфенова наголосила, що після появи у системі позначки «не охоплений навчанням» відповідальна особа у школі зобов’язана негайно передати інформацію до підрозділів ювенальної превенції Національної поліції та служби у справах дітей — електронно або автоматично через систему. За її словами, державне реагування стало жорсткішим, і після фіксації у Автоматизованому інформаційному комплексі освітнього менеджменту (АІКОМ) запускається механізм державного контролю.

«Для більшості сімей нововведення нічого не змінить, але для тих, хто часто залишає дитину вдома, влаштовує неофіційні канікули під час навчального року, чия дитина довго хворіє, навчається в іноземній школі або не підтримує зв’язок з українською, правила стали жорсткішими», — зазначила Олена Парфенова.

Відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, батьки несуть відповідальність за невиконання обов’язків щодо виховання та навчання дітей. За перше порушення передбачено штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне — від 100 до 300. Такі справи розглядають у судах, і їхня кількість щороку зростає. Якщо дитина перебуває у небезпеці або батьки систематично ухиляються від обов’язків, служба у справах дітей може ініціювати обмеження чи позбавлення батьківських прав через суд.

Раніше омбудсменка з питань освіти Надія Лещик пропонувала скоротити кількість днів, коли учні можуть не відвідувати школу без медичної довідки, з 10 до 5. Вона вважає, що деякі батьки зловживають цією можливістю, через що діти випадають із системи освіти. Проте таку ініціативу не підтримали у робочій групі, а відповідальність за порушення залишається мінімальною — штраф у розмірі 750 гривень.