В Україні значна частина прізвищ має єврейське походження, хоча їхні носії не завжди це усвідомлюють. Такі родові імена формувалися століттями і часто пов’язані з професіями, рисами характеру чи іменами предків.

За даними дослідників, серед українських прізвищ з єврейським корінням є як рідкісні, так і більш поширені. Наприклад, прізвище Зельман у минулому належало представникам духовенства, нині його носять кілька сотень людей, переважно на Львівщині. Це прізвище також фігурує у списках репресованих.

Прізвище Габінет пов’язане з орендою церковних приміщень, сьогодні його носії здебільшого мешкають у Чернівецькій області. Ця родова назва також зустрічається серед репресованих осіб. Найпоширенішими є патронімічні прізвища, утворені від імен предків, зокрема Абрамович, яке траплялося серед різних верств населення — від шляхти Речі Посполитої до міщан і духовенства.

До цієї ж групи належить прізвище Давидович, зафіксоване в історичних документах, зокрема в козацьких реєстрах XVII століття. Прізвище Рабинович також має патронімічне походження, нині воно рідше зустрічається, переважно в Києві, і історично пов’язане з духовенством та міським населенням.

Фахівці пояснюють, що багато єврейських прізвищ формувалися під впливом ідишу — мови германської групи, через що вони часто звучать подібно до німецьких слів. Такі прізвища мають буквальні значення, що відображають риси людини або навколишній світ. Наприклад, Кляйн означає «маленький», Шварц — «чорний», Вайс або Вайсман — «білий».

Інші прізвища пов’язані з природою або предметами: Берг перекладається як «гора», Штейн — «камінь», Розенбаум — «трояндове дерево». Також поширені назви, що позначають тварин або природні явища, як-от Вольф (вовк), Вальд (ліс), Амзель (дрізд).

В Україні дедалі більше таких прізвищ опиняються на межі зникнення. Деякі з них, що ще недавно фігурували в офіційних реєстрах, нині повністю зникли або залишилися лише у поодиноких носіїв.

Крім того, багато українських прізвищ, які сьогодні сприймаються як звичні, насправді мають польське походження. Вони виникли внаслідок історичних зв’язків, міграцій і тривалого культурного взаємодії між Україною та Польщею.

У радянський період окремі українські прізвища могли стати причиною переслідувань, репресій або навіть загибелі їхніх носіїв. Хоча формально заборонених прізвищ у СРСР не існувало, система діяла вибірково і жорстко. Людей змушували змінювати родові імена або приховувати їх, щоб уникнути небезпеки.