Фермери в Україні почали активно використовувати кукурудзу як альтернативне паливо замість дорогого газу та дизеля. Про це повідомив голова Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетюха, зазначивши, що наразі зерно спалюють на зерносушарках для зменшення вологості пшениці, а взимку його планують використовувати для опалення житла та виробничих приміщень.

Гелетюха підкреслює, що енергія зі збіжжя обходиться вдвічі дешевше, ніж з природного газу чи деревних пелет, і навіть при зростанні цін на зерно використання його як біопалива залишається економічно вигідним. За його словами, "навіть якщо ціни на зерно знову зростуть, використовувати його як біопаливо все одно буде економічно доцільно".

В Україні вже працює понад десять компаній, які виробляють котли, придатні для спалювання зерна. Як розповів власник компанії "КАФ лтд" Ярослав Чорноус, з 1991 року на український ринок поставлено близько 10 000 біопаливних котлів, хоча більшість із них експортується до ЄС. Зараз ринок переживає другу хвилю інтересу до таких котлів — перша була у 2022–2023 роках під час попередньої зернової кризи. Найбільше попиту спостерігається у центральних та східних областях, тоді як у лісистих і західних регіонах цей тренд поки не поширився.

Великі агрохолдинги, такі як "Кернел", уже впроваджують змішування кукурудзи з пелетами для зменшення проблем із коксуванням у котлах. Водночас деякі компанії, як-от IMK та "Нібулон", поки що використовують лише відходи від зернопереробки, але не виключають переходу на зерно як паливо, якщо ціни залишаться низькими.

Економічна доцільність та етичні питання

За даними Біоенергетичної асоціації України, теплова цінність кукурудзи становить 4 000 кВт·год на тонну, а вартість 1 кВт·год — близько 1,5 грн (при ціні зерна 6 000 грн за тонну). Для порівняння, деревні пелети коштують майже втричі дорожче, а газ — удвічі. Фермери зазначають, що спалювання зерна дозволяє суттєво економити на опаленні, особливо цього року, коли ціни на газ зростають, а зерно дешевшає.

"Твердопаливний котел за рік виправдовує себе. Цього року вигода буде ще більшою, адже зерно дешевше, а газ починає дорожчати", — розповів фермер із Черкащини.

Попри економічну вигоду, деякі аграрії стикаються з етичними застереженнями щодо спалювання зерна, особливо серед старшого покоління, яке вважає це неповагою до хліба. Подібні дискусії точаться і в Польщі, Литві та Румунії. Водночас у США кукурудза давно використовується як паливо без суспільного осуду.

Екологічний аспект і перспективи

Зерно як паливо має ще й екологічну перевагу: це відновлюване джерело енергії з меншим вуглецевим слідом. За словами Георгія Гелетюхи, використання зерна для виробництва продукції, яка підпадає під механізм вуглецевого коригування (CBAM), може дозволити експортувати товари до ЄС без додаткового екологічного податку. Проте для отримання "зеленого" сертифіката потрібно довести, що зерно не придатне для харчових цілей — наприклад, воно зіпсоване або не може бути експортоване через портову блокаду.

Якщо це питання буде врегульовано, Україна може отримати новий перспективний енергоносій власного виробництва, який до того ж є екологічно чистим.