Група українських археологів, істориків, екологів і природоохоронців наполягає на тому, щоб не відновлювати зруйновану Каховську дамбу, а натомість надати території колишнього водосховища статус об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на учасників експедиції на острові Хортиця.

Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року, який, за оцінками більшості аналітиків, здійснили російські війська, води Дніпра зійшли з території площею понад 2 100 кв. км. Це призвело до гуманітарної катастрофи, але водночас відкрило унікальні природні та археологічні ландшафти, які були затоплені понад пів століття. Дослідники виявили тут залишки стародавніх поселень, артефакти різних епох — від неоліту до XX століття, а також добре збережені човни та предмети побуту.

Олена Дзнеладзе, старша наукова співробітниця Інституту археології України, розповіла про знахідки: бронзову оліню рогову кістку, уламок скіфської кераміки, частину візантійської амфори та якір XVIII століття. Найціннішою стала лодія, видовбана з цільного стовбура, яка пролежала у воді понад тисячу років. "Після підриву дамби тисячі тонн піску рушили вниз за течією, і разом із ними з’явилися артефакти", — зазначила вона.

"Будівництво дамби було екоцидом, її знищення — теж екоцид, а третім екоцидом стане її відновлення", — вважає біолог Павло Олійник, який досліджує екологічний стан території.

Понад 100 українських громадських організацій офіційно підтримали звернення до ЮНЕСКО із закликом захистити "Великий Луг" — так називають цю місцевість, що має величезне значення для української історії та культури. Водночас існують інші інтереси: одразу після руйнування дамби уряд України разом із державною компанією "Укргідроенерго" розпочав підготовку до можливого відновлення гідроспоруди після завершення війни, зокрема для зрошення сільськогосподарських угідь на півдні.

Валерій Нефьодов, керівник археологічної експедиції на Хортиці, наголошує на унікальності відновленого природного середовища. За його словами, ще з 1990-х років він виступав за поступове осушення водосховища, але не шляхом катастрофи. "Перше злочин — це будівництво дамби, друге — її підрив", — вважає він. Дослідники підкреслюють, що нині територія "Великого Лугу" швидко відновлюється: з’явилися нові луки, болота, острови, а рослинність за три роки виросла до 7 метрів заввишки.

Археолог Анатолій Волков, який працює на Хортиці, додає, що дослідження мають проводитися якнайшвидше через постійну загрозу обстрілів і змін у ландшафті. "Ми перебуваємо на передовій, і чим більше встигнемо дослідити та зберегти, тим краще", — сказав він.

Експерти наголошують: відновлення дамби може знищити унікальні природні й історичні об’єкти, які з’явилися після спуску води. Вони закликають українську владу та міжнародну спільноту зберегти цю територію для майбутніх поколінь.