У вересні українським компаніям вдалося експортувати понад 2,4 мільйона тонн агропродукції альтернативними маршрутами, що становить близько 46% від можливого обсягу за умови доступу до чорноморських портів. Про це повідомив міністр аграрної політики Тарас Висоцький під час брифінгу.

За словами Висоцького, через відсутність повноцінного морського шляху експорт обмежується рівнем у 45–50% від потенціалу. У такій ситуації аграрії зосереджуються на товарах із більшою доданою вартістю. Зокрема, на зернові культури припало 1,4 млн тонн (38% від потенційного експорту), експорт олійних культур досяг 83% (444 тисячі тонн), олії — 311 тисяч тонн (64%), а шротів — 280 тисяч тонн (46%).

"Вищі показники експорту олійних культур та продуктів їхньої переробки пояснюються більшою доданою вартістю такої продукції та меншими логістичними обмеженнями", — зазначив Висоцький.

Основними шляхами для вивезення врожаю залишаються річкові маршрути та залізниця. Через Дунай пройшло 54% всього експорту (близько 1,3 мільйона тонн), ще 41% (993 тисячі тонн) було відправлено залізницею. На автомобільний транспорт припало лише 5% (120 тисяч тонн) вантажів. Профільні асоціації вже звернулися до уряду з проханням надати пріоритет експорту олійних культур і шротів, щоб збільшити прибутки, однак остаточного рішення поки немає.

Україна звернулася до ЄС із пропозицією виділити щонайменше 1,1 млрд євро на компенсацію додаткових логістичних витрат, що дозволило б експортувати до 20 млн тонн агропродукції. Також країна отримала понад 17,5 млн доларів міжнародної підтримки на закупівлю зернових рукавів для аграріїв із площами від 100 до 3 тисяч гектарів, які безкоштовно передаватимуть виробникам на прифронтових територіях. Видача рукавів має розпочатися у жовтні. Крім того, Мінагрополітики готує зміни до постанови, що дозволять компенсувати до 80% вартості рукавів для аграріїв із площами до 7 тисяч гектарів, а максимальна компенсація становитиме 23 тисячі гривень за один рукав.

Україна зберігає позиції серед п’яти найбільших постачальників органічної продукції до ЄС, попри логістичні труднощі. Держава підтримує фермерів через програми компенсацій за втрачені посіви та страхування техніки від воєнних ризиків із виплатами до 30 мільйонів гривень.

Крім того, влада готує нові послаблення для аграріїв. З 18 жовтня 2026 року малим виробникам спростять умови для бронювання працівників: вимогу до площі земель зменшать до 200 гектарів, а мінімальну річну виручку — до 20 мільйонів гривень. Це має допомогти невеликим господарствам зберегти кадри та продовжити роботу навіть у складних умовах.