Економічна система України опинилася перед новою хвилею структурної кризи, яка, за оцінкою аналітиків, вже розпочалася. Про це свідчать дані урядових документів, звіти Національного банку та аналітика Опендатабот.

Перший серйозний виклик для економіки виник на початку повномасштабної війни у 2022 році, коли ВВП скоротився на 29%, а промислове виробництво — більш ніж на 30%. Після цього українська економіка змогла частково відновитися завдяки зовнішній допомозі, сектору послуг і сировинному експорту. У 2023 році ВВП зріс на 5% (на тлі низької бази порівняння), а у 2024–2025 роках зростання становило 2–3% на рік.

Однак, як зазначає автор матеріалу, структурної перебудови економіки так і не відбулося, оскільки внутрішніх кредитних ресурсів не вистачило через жорстку політику НБУ, яка створила сприятливі умови для банківського лобі. Внаслідок цього економіка залишилася вразливою до змін зовнішнього фінансування та фізичних руйнувань під час війни.

Ознаки нової кризи

Законопроєкт про державний бюджет на 2027 рік уже містить попередження про рецесію: у першій половині 2026 року економічна динаміка стала від’ємною. У липні–серпні 2026 року ситуація ускладнилася через удари по виробничій, складській і транспортній інфраструктурі, а також через обмеження роботи чорноморських портів. За цей період промислове виробництво скоротилося на 0,3% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Водночас у проєкті бюджету на 2027 рік на поповнення державного матеріального резерву передбачено лише 69,4 млн грн, а на мобілізаційну підготовку галузей — 144,4 млн грн. Для порівняння, на реалізацію інвестиційної угоди з урядом США виділено 960,3 млн грн — це вдвічі більше, ніж на стратегічні резерви та мобілізацію разом узяті.

Дані НБУ та бізнес-активність

У вересневому огляді НБУ за 2026 рік зазначено, що промислова інфляція у липні сягнула 42,5% рік до року, а ціни на енергоносії зросли на 83,7%. Зростання цін у переробній промисловості прискорилося до 14,2% через високі витрати на енергоресурси, логістику та оплату праці. Масовані російські атаки на інфраструктуру бізнесу ще більше погіршили ситуацію.

Ділові очікування підприємств погіршилися у більшості секторів через руйнування логістики, блокування морського коридору та скорочення реєстрацій нових компаній. Обсяг експорту сільськогосподарської продукції у серпні скоротився до 1,5 млн тонн — на 60% менше, ніж рік тому. Промислове виробництво загалом зменшилося на 1,7% рік до року, а зростання в машинобудуванні стало винятком завдяки оборонним замовленням.

Податкові борги та сектор послуг

За даними Опендатабот, з липня 2024 року податкова заборгованість підприємств зросла з 132 до 263 млрд грн, причому 92% боржників — малі та середні компанії. Особливо гострою є ситуація в гірничо-металургійному комплексі: експорт чорних металів за січень–травень 2026 року приніс лише 1,7 млрд доларів, тоді як у 2021 році цей показник становив 15,7 млрд доларів.

Сектор послуг також зазнає удару через атаки на логістичні склади й торгові центри. Хоча сукупний дохід лідерів оптової торгівлі зріс на 23% за рік, прибутки компаній не зросли відповідно. Кількість нових вакансій у серпні вперше з початку року стала нижчою за минулорічний рівень, а в роздрібній торгівлі кількість вакансій скоротилася на 17%.

"Економіка входить у смугу системного охолодження. Рецесія найближчим часом більш ніж реальна. Епіцентр кризи: логістика, транспорт, експорт аграрної сировини, ГМК, сектор торгівлі та послуг."

У підсумку, якщо економіка не здійснить структурних змін або не завершиться війна у 2027 році, країна ризикує залишитися у стані затяжної кризи.