У маркетинговому році 2025/2026 Україна переробила понад 1,3 млн тонн насіння ріпаку, що становить 42% від загального збору і є історичним максимумом, повідомив генеральний директор асоціації Степан Капшук.

За той же період експорт сировини скоротився на 38,6% — до 1,9 млн тонн порівняно з 3,1 млн тонн роком раніше. Переломним став 4 вересня 2025 року, коли набули чинності зміни до закону про ставки експортного мита: насіння ріпаку та сої обклали 10% митом від митної вартості. Водночас агровиробники, які самостійно вирощували культуру, зберегли право експортувати її без сплати мита.

Основний удар припав на трейдерів-посередників, що сприяло переорієнтації частини сировини на вітчизняні заводи. Економічний ефект від внутрішньої переробки виявився значним: експорт ріпакової олії за сезон зріс у 2,5 раза — до 520 тис. тонн проти 210 тис. тонн минулого року, а валютна виручка збільшилася більш ніж у три рази — до 588 млн доларів порівняно з 194 млн.

Ще більш виразною стала динаміка за перше півріччя 2026 року: експорт олії зріс у 9,7 раза — до 184,2 тис. тонн, а валютна виручка зросла у 10,9 раза — до 208 млн доларів проти 19 млн за аналогічний період минулого року. За підсумками 2025 року виробництво ріпакової олії досягло 380,47 тис. тонн, що вдвічі більше за довоєнний 2021 рік і в шість разів перевищує показники 2022 року. Виробництво ріпакового шроту також зросло — до 540,46 тис. тонн.

Вперше в історії українського агросектора ріпак не вивезли повністю за кордон до Нового року. Заводи працювали без зупинок, а в червні 2026 року переробили 47 тис. тонн, що на 23,7% перевищує експорт сировини за цей місяць. Водночас експортне мито дещо стримує внутрішній експортний попит на насіння, перерозподіляючи додану вартість на користь переробних підприємств.

Паралельно з внутрішніми рекордами переробки котирування ріпаку на паризькій біржі Euronext оновили дворічний максимум — 557,25 євро за тонну. Основними факторами зростання цін стали різке подорожчання нафти, погодні ризики в Європі та обмеження експорту української сировини морем через атаки на портову інфраструктуру.

Дефіцит морських логістичних шляхів для вивезення насіння стимулює ще активнішу переробку всередині України. У таких умовах компанії з розвиненою переробною інфраструктурою та власною стійкою логістикою мають змогу ефективно експортувати готову ріпакову олію за максимальними світовими цінами. Це дозволяє Україні отримувати більше валютної виручки від експорту продукції з вищою доданою вартістю, а не лише сировини.