В Україні з вересня 2027 року предмет «Захист України» стане обов’язковим для всіх шкіл, повідомляє «Новинарня». Зараз курс проходить пілотування у 10-11 класах, а з 2024 року його інтегрували за новою програмою в більшості закладів.

Що змінюється

Реформа передбачає, що хлопці та дівчата навчаються разом, а замість коротких уроків запроваджено щомісячні денні тренінги у міжшкільних осередках. Замість вчителів фізкультури, які раніше викладали цей предмет, тепер працюють спеціально підготовлені педагоги, частина з яких — ветерани бойових дій. Учні отримують практичні навички, для чого закуповують медичні матеріали, манекени, симулятори та інтерактивні тири. За даними Міністерства освіти і науки, на обладнання виділили 2,1 млрд грн.

Однак, як зазначає Віктор Поліщук, викладач і співавтор програми, якість закупленого спорядження часто залишає бажати кращого, а ремонти не передбачені окремою статтею витрат. Частину витрат педагоги покривають самостійно. Також не вирішене питання форми для вчителів: «Форми вчителям не видають. МОН каже, що форми не треба, бо безпекова ситуація. А в мене форма летить досить швидко», — розповів Поліщук.

Виклики та критика

Автори реформи відзначають скасування поділу учнів за статтю як досягнення, однак вчителі вказують на відсутність диференціації за фізичними можливостями та здоров’ям. Деякі дівчата не справляються з нормативами, а вибору програм немає. Критикують і формат занять: замість щотижневих уроків — восьмигодинний тренінг раз на місяць, що, на думку педагогів, знижує ефективність засвоєння навичок.

«Навчання має бути часте. Великі вишколи раз в рік нічого не дадуть», — вважає Віктор Поліщук.

Ще одна проблема — підбір кадрів. Частина вчителів не має достатньої мотивації чи досвіду, а зарплата, навіть із надбавками, часто не перевищує 12 тисяч гривень. У деяких містах, як-от Львів і Вінниця, місцева влада доплачує інструкторам, підвищуючи зарплату до 30-40 тисяч гривень.

Дискусія щодо відповідальності

У системі виникають питання, чи має саме Міністерство освіти відповідати за цей курс. Деякі педагоги пропонують залучити більше силових структур, як це зроблено в Латвії, де аналогічний предмет курує оборонне відомство. В Україні ж МОН відповідає за навчальні плани, але не має досвіду логістики озброєння чи технічної підтримки спеціалізованого обладнання.

За словами ініціаторки реформи, народної депутатки Інни Совсун, найскладнішим залишається навчання педагогів: «Ти стикаєшся з нерозумінням, подекуди з агресією, з тим, що люди звикли робити так, як вони звикли, і не хочуть робити інакше».