Україна та Росія зрівняли позиції, зупинивши експорт. Отже, буде нова "зернова угода"

Україна завдала комбінованого удару по порту Новоросійська, вразивши як дронами, так і ракетами, що призвело до значних пошкоджень зернової інфраструктури Росії. За даними Ігара Тишкевіча, уражено три зернові термінали та елеватори, а також базу Чорноморського флоту РФ і ймовірну позицію ППО. Карта пожеж NASA Firms підтверджує масштаб уражень.

Основний удар припав на зернові термінали: Новоросійський зерновий термінал (до 7 млн тонн перевалки на рік), КСК (до 11 млн тонн) та елеватор залізничної станції, пов’язаний із терміналом НКХП, який після реконструкції мав би забезпечити ще 11–12 млн тонн. У результаті пошкоджено потужності, які могли забезпечити експорт до 28 млн тонн зерна на рік. Це суттєво вдарило по можливостях Росії вивозити зерно морем.

Найбільший російський кластер експорту зерна — Новоросійськ — зазнав серйозних втрат. Альтернативні маршрути через Азовське море (Ростов-на-Дону, порти Тамань, Азов, Єйськ) фактично заблоковані через дії Сил безпеки і оборони України, а рейдове завантаження в порту Кавказ також зупинено. Балтійські порти мають обмежену пропускну здатність (11 млн тонн), а на Каспії всі російські термінали разом можуть обробити лише 1,5 млн тонн на рік. Крім того, ситуація з Ормузькою протокою залишається невизначеною.

За оцінкою Тишкевіча, понад 80% російських потужностей із перевалки зерна наразі не можуть використовуватися для експорту. Водночас Україна також втратила можливість експортувати зерно через порти Одеської області. "Фактично нічною атакою Україна зрівняла позиції: Росія зупинила експорт зерна через порти Одеської області — ЗСУ поставили крапку в експорті зерна через російські порти на Чорному морі", — зазначає автор. Залишився лише порт Туапсе з потужністю до 3 млн тонн, але його доля також під питанням.

У цій ситуації Туреччина може спробувати стати посередником, викуповуючи частину російського зерна для реекспорту, але обсяги обмежені пропускною здатністю залізниці (до 10 млн тонн). Росія може переорієнтувати частину експорту на грузинські порти (5–6 млн тонн), а Україна — через Молдову, румунські й польські порти, але це дозволить експортувати лише 20% врожаю. Це створює передумови для нових переговорів щодо "зернової угоди", де Туреччина прагне бути головним посередником за підтримки США.

Тишкевіч прогнозує, що активні консультації щодо нової угоди вже тривають. Якщо домовленості не буде, Росія спробує переорієнтувати експорт на Китай та Іран, але зіткнеться з обмеженнями. Україна ж може отримати можливість транзиту через Білорусь до портів Балтії в обмін на поступки щодо експорту калійних добрив, що може стати предметом переговорів за участю США.