Вперше за тривалий час російська соняшникова олія на світовому ринку продається дорожче за українську через перебої з морською логістикою. Про це повідомляє Latifundist.com із посиланням на дані аналітиків "АПК-Інформ".

За підсумками минулого тижня українську соняшникову олію з поставкою у серпні пропонували за ціною 1380–1400 доларів за тонну на умовах FOB, тоді як російську — переважно по 1400–1410 доларів за тонну. "Скорочення пропозиції чорноморської соняшникової олії на світовому ринку та зростання логістичних ризиків фактично нівелювали одну з ключових переваг російського продукту — можливість продавати його дешевше за український", — йдеться у публікації.

Якщо проблеми з морською логістикою затягнуться до осені, найбільший негативний ефект відчують саме виробники соняшнику в Україні та Росії. За оцінками "АПК-Інформ", в Україні у 2026 році очікується врожай близько 13,4 млн тонн соняшнику — це стане найвищим показником за останні три роки. Якщо морський експорт не відновиться до початку масового надходження нового врожаю, внутрішній ринок може зіткнутися з надлишком сировини та обмеженими можливостями збуту олії. У такій ситуації переробні підприємства, ймовірно, стримуватимуть закупівлі або знижуватимуть закупівельні ціни.

Перші ознаки цього вже помітні: у липні — на початку серпня соняшник в Україні подешевшав на 3–5 тисяч гривень за тонну, а ціни попиту на врожай нового сезону були приблизно на 10 тисяч гривень за тонну нижчими за фактичні робочі закупівельні ціни. Подібна ситуація може скластися і в Росії, де очікують рекордний врожай соняшнику — понад 20 млн тонн. Однак, якщо Україна вже має досвід переорієнтації експорту на альтернативні маршрути, то російським компаніям лише доводиться шукати нові логістичні рішення.

За оцінками аналітиків, Україна потенційно здатна експортувати через західний кордон, дунайські порти, залізничні та автомобільні маршрути 350–500 тисяч тонн олії на місяць за сприятливих умов. Проте цього сезону навіть ці можливості можуть бути обмежені через пошкодження залізничної інфраструктури. У Росії ж розглядають альтернативні маршрути — перевезення у флексітанках, контейнерні поставки, шляхи через Каспій та Іран, а також використання балтійських портів, але жоден із цих варіантів не може швидко замінити традиційний морський експорт і потребує додаткового розвитку інфраструктури.

Раніше повідомлялося, що російським судновласникам стали відмовляти у страхуванні військових ризиків через численні атаки українських безпілотників у Чорному та Азовському морях. Українські удари в Азовському морі паралізували експорт російського зерна: у липні російські експортери вивезуть за кордон 1,5 млн тонн пшениці — на третину менше, ніж у тому ж місяці минулого року, і вдвічі нижче середнього показника за останні п’ять років. Два найбільші зернові термінали Росії в порту Новоросійськ призупинили роботу після нічних ударів українських дронів.

23 липня рух на вхід кораблів до чорноморських портів України був призупинений через загрозу російських атак. До цього тривали повітряні удари по українських чорноморських портах, а у серпні Україна суттєво скоротила експорт основних зернових культур.