Україна очікує скористатися перевагами нової методики вступу до Європейського Союзу ще до набуття повноправного членства. Про це заявив народний депутат Вадим Галайчук, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС, у проєкті «Євроінтеграція» на телеканалі Еспресо.
За словами Галайчука, Київ сподівається на чітке визначення преференцій, які країни-кандидати можуть отримати вже під час переговорного процесу. Він підкреслив, що це дозволить уникнути затримок у євроінтеграційному поступі та забезпечить підтримку реформ з боку суспільства. «Ми від цієї реформи очікуємо саме чіткості стосовно того, які Україна могла би використати преференції вже зараз, ще не будучи повноцінним, повноправним членом Європейського Союзу, для того, щоби в цьому нашому євроінтеграційному поступі не було затримок, перерв, а навпаки було стимулювання, підтримка оцього бажання українського народу і готовність України виконати всі зобов'язання», — наголосив депутат.
Галайчук зазначив, що нинішня методика прийняття нових членів ЄС була затверджена у 2021 році, але жодна країна ще не завершила вступ за цією процедурою. Однією з головних проблем він назвав принцип «все або нічого», за якого країни-кандидати отримують результати лише після повного завершення процесу. Це, на думку депутата, ускладнює підтримку реформ: «Ця методика, яка сформована за принципом все або нічого, вона дійсно не сприяє тому, аби країна-кандидат дотримувалася своїх зобов'язань, дотримувалася темпів, які необхідні, високих темпів реформування і, відповідно, мали ці країни підтримку населення в цих країнах, оскільки реформи — це завжди важко, це боляче, це дорого, а тому їх треба стимулювати».
Він також зауважив, що перспективи майбутнього членства в ЄС може бути недостатньо для підтримки складних реформ, і важливо демонструвати конкретні досягнення вже під час переговорів. Україна не єдина, хто виступає за такий підхід — аналогічну позицію займають й інші країни-кандидати, зокрема держави Західних Балкан. Галайчук навів приклад так званої «Балканської пастки», коли країни роками залишалися у процесі переговорів без відчутного прогресу.
«Навіть термін Балканська пастка — в середовищі, коли після 10-12 років перемовин країни знаходилися, ну, фактично на тому самому місці в плані їх перспективи вступу, коли перемови не йшли заради перемоги», — підкреслив Галайчук.
За словами депутата, останнім часом у Брюсселі почали визнавати необхідність змінити підхід до розширення ЄС. Він наголосив, що країни-кандидати мають отримувати практичну віддачу від уже проведених реформ, щоб це мотивувало їх рухатися далі. 14 липня Україна та Європейський Союз офіційно відкрили шостий переговорний кластер щодо членства Києва — «Зовнішні відносини».