Президент Дональд Трамп підписав так званий «закон про пекельні санкції», ініційований сенатором Ліндсі Гремом і ухвалений Конгресом США. Тепер ключовим питанням стає його повноцінна імплементація, а саме — як і коли адміністрація США почне застосовувати нові обмеження проти Росії та її партнерів.

Як повідомляє «Європейська правда», Україна вже передала американській стороні свої пропозиції щодо використання можливостей закону. Основна увага зосереджена на швидкому впровадженні санкцій, адже перші строки визначені самим законом: до 18 жовтня адміністрація США має ухвалити відповідні рішення.

Закон кодифікує ключові напрямки санкційної політики: енергетика, тіньовий флот, фінансовий сектор, постачання для російського військово-промислового комплексу та механізми обходу. Україна вже надала США конкретні списки країн, трейдерів, банків і компаній, через які Росія обходить санкції. Серед пріоритетів — боротьба з тіньовим флотом, новими трейдерами та посередниками, які перебрали на себе функції компаній «Роснефть» і «Лукойл».

Закон робить чинні санкції США проти Росії незворотними: тепер їх можна повністю скасувати лише після підписання мирної угоди, прийнятої незалежним урядом України, і припинення бойових дій. Водночас адміністрація зберігає право робити винятки (waiver) з міркувань національних інтересів. Саме цей механізм Україна вважає головним ризиком і пропонує посилити прозорість його застосування.

«Waiver можна застосувати до передбачених законом заходів, а адміністрація має значний простір у визначенні того, хто підпадає під санкції, які країни потрапляють до списків і яким буде рівень мита», — йдеться у матеріалі.

Окремо закон передбачає мита до 500% на російські товари і до 100% на товари з третіх країн, які купують значні обсяги російської нафти чи газу або сприяють обходу санкцій. Україна наполягає на формуванні чітких списків таких країн і компаній на основі відкритих даних.

У сфері фінансів закон зобов’язує запровадити повний пакет санкцій проти всіх державних банків Росії, а також передбачає вторинні санкції щодо іноземних банків, які співпрацюють із підсанкційними російськими установами. Це стосується, зокрема, банків в ОАЕ, Туреччині, Центральній Азії та Гонконгу.

Україна також пропонує:

  • запровадити мита щодо конкретних країн — покупців російських енергоносіїв;
  • ввести вторинні санкції проти банків третіх країн, через які проходять платежі за російську нафту і компоненти;
  • синхронізувати санкції проти тіньового флоту з рішеннями ЄС і Великої Британії;
  • застосувати санкції до трейдерів і посередників, які перебрали функції «Роснефть» та «Лукойл».

У підсумку, Україна розглядає «закон Грема» не як завершення санкційної політики, а як старт для нових рішень. Київ закликає США максимально швидко та повноцінно використати надані законом інструменти для посилення тиску на Росію та її партнерів.