Україна планує повернути та перепоховати національних діячів не лише періоду Української народної республіки, а й представників гетьманської та княжої доби. Про це повідомив голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Алфьоров у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Алфьорова, вже сформовано перелік видатних осіб, чиї останки планують повернути на батьківщину. Першочергово йдеться про вище командування армії УНР, однак деталі поки не розголошують: «Це буде вище керівництво армії Української народної республіки. Проте зараз, на сьогоднішній день, ці плани не розкриваються до кінця, тому що є робота, за якою стоїть менше розголосу, а більше справ», — зазначив він.
Алфьоров додав, що паралельно триває робота щодо повернення останків діячів різних історичних періодів. За його словами, у 2026 році плануються нові перепоховання, а вже цього року УІНП створює всі передумови для ще одного перепоховання. Окремо він підкреслив, що інститут займається пошуком могил діячів гетьманської та княжої епохи: «Результати є на кількох напрямках, і вони будуть оприлюднені, як тільки ми зможемо повернути цих людей».
Крім того, голова УІНП анонсував запуск нового проєкту, який передбачає відвідування цвинтарів із українськими похованнями в Європі.
Передумови
У червні 2025 року Кабінет Міністрів затвердив порядок перепоховання видатних борців за незалежність України XX століття на Національному військовому меморіальному кладовищі. Першими за цією процедурою повернулися останки полковника Армії УНР, голови ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник — їх ексгумували в Люксембурзі 19 травня 2026 року та перепоховали 25 травня.
15 липня Кабмін ухвалив аналогічне рішення щодо Євгена Коновальця — засновника Української військової організації, першого голови ОУН, вбитого радянським агентом у Роттердамі 1938 року. 11 серпня на кладовищі «Кросвейк» відбулася церемонія ексгумації його останків, а вже 13 серпня домовину з прахом привезли в Україну. Церемонію прощання планують провести у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, а перепоховання — на НВМК.
Президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль у коментарі для «Еспресо» підкреслив, що на повернення останків Коновальця чекали 35 років, і назвав це свідченням того, що Україна самостійно вирішує, кого вшановувати у своїй історії, не зважаючи на зовнішній тиск.

