У розпорядженні редакції ZN.UA опинився проєкт Стратегії економічного розвитку України на 2027–2042 роки, який демонструє, що уряд бачить майбутнє країни фактично таким самим, як і сьогодні. Документ, над яким працювали уряд, Світовий банк, KSE та McKinsey, коштував близько 2 млн доларів донорських коштів, але не містить проривних ідей чи чітких відповідей на ключові виклики.

Економіка України нині перебуває у стані стагнації, незважаючи на підтримку партнерів. Зниження активності у промисловості, погіршення прогнозів ВВП до 1,3% на кінець 2026 року, дефіцит поточного рахунку, що зріс до 14,4 млрд доларів, та дефіцит держбюджету на рівні 21% ВВП — це лише частина проблем. Інфляція, за прогнозами, сягне 9,4% до кінця року. Відсутність нових драйверів розвитку змушує уряд спиратися на традиційні сектори — агроекспорт, відбудову інфраструктури, енергетику.

Участь McKinsey у створенні стратегії, за даними джерела ZN.UA в уряді, коштувала близько 2 млн доларів, проте у самому документі ця компанія згадується лише як потенційний учасник дорадчого органу, а не як розробник аналітики. Водночас керівник українського офісу McKinsey Олександр Кравченко був ключовим членом проєктної команди і тепер очолив Міністерство економіки за рекомендацією прем’єра Сергія Корецького.

Стратегія передбачає три етапи реалізації: негайні реформи до завершення активної фази війни, середньострокові — у 2027 році, та масштабне зростання протягом 3–5 років після війни. Основні драйвери — зростання продуктивності до 5% на рік, збільшення інвестицій до 24% ВВП і чистий приплив 3,1 млн осіб на ринок праці. Пріоритетні сектори — транспорт, ІТ, машинобудування, оборонна промисловість, АПК, будматеріали, електронні компоненти, відновлювана енергетика.

Однак документ містить переважно старі ініціативи: реалізовані вже роками реформи, недороблені проєкти та вічні обговорення реформ, зокрема Трудового кодексу та пенсійної системи. Відсутні конкретні відповіді на питання, як саме досягти поставлених цілей, залучити інвестиції чи збільшити робочу силу. Пропозиції залишаються розмитими, а ключові проблеми, як-от страхування воєнних ризиків, лише констатуються без планів їх розв’язання.

Структура документа не дає чітких зв’язків між цілями, завданнями та пропозиціями, що ускладнює розуміння логіки стратегії. Залишається багато питань без відповідей: як новий Трудовий кодекс чи пенсійна реформа збільшать ринок праці, що означає розширення участі у програмі «Горизонт Європа», які саме товари і ринки мають на увазі під розширенням експорту.

Стратегія демонструє відсутність сміливих ідей і глибоку кризу в державному управлінні. З таким підходом темпи зростання залишаться низькими, а економіка триматиметься лише завдяки підтримці партнерів. Коли вона припиниться, ситуація може погіршитися.

Джерело: ZN.UA