У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16119, який стосується організації освітнього процесу мовами національних меншин, офіційно визнаних у країнах Європейського Союзу. Про це повідомив голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

За словами Бабака, нова ініціатива дозволяє одночасно захистити статус української мови, надати чіткі права національним меншинам і корінним народам, а також усунути одну з перешкод на шляху до євроінтеграції України. Зокрема, ухвалення цього закону може допомогти розблокувати відкриття двох переговорних кластерів із ЄС, знявши вето Угорщини. Очікується, що голосування щодо законопроєкту відбудеться 12 жовтня.

«Українська залишається мовою освітнього процесу. Законопроєкт не звужує її статусу і не повертає російську мову в освіту», — наголосив Сергій Бабак.

Документ пропонує врегулювати права корінних народів і національних меншин, мови яких є офіційними в ЄС, у сфері освіти. Це питання, як зазначив голова комітету, давно перебуває у фокусі переговорів із Європейським Союзом, оскільки захист прав меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС».

Законопроєкт передбачає, що українська мова зберігає статус державної мови освіти, але чіткіше визначає, як можуть використовуватися мови корінних народів і національних меншин — лише ті, що є офіційними мовами ЄС. Наприклад, у школах, де є класи з навчанням угорською, ця мова може використовуватися не лише під час уроків, а й у спілкуванні з учителями та іншими учасниками освітнього процесу. Окрім цього, документ дозволяє вивчати національну історію, матеріальну та духовну культуру, пов’язані з ідентичністю нацменшини, а також зберігати та використовувати національні традиції, символіку і звичаї у межах навчальної програми. Окремо підкреслюється, що законопроєкт сформульований так, щоб не допустити повернення російської мови в освіту.

Документом також пропонується запровадити статус закладу загальної середньої освіти національної меншини. Для цього понад 50% учнів мають навчатися мовою відповідної меншини (спільноти), і ця норма стосується лише мов країн ЄС. За підрахунками МОН, це потенційно 149 закладів, тобто близько 1,2% усіх шкіл України. Керівник або заступник керівника такого закладу повинен володіти мовою відповідної меншини. Законопроєкт також дозволяє дублювати офіційні документи про освіту та додатки до них мовою нацменшини за заявою батьків.

Батьки зможуть ініціювати розширення переліку предметів, які викладатимуться українською мовою, якщо письмову заяву подадуть не менше двох третин учнів класу чи групи. Остаточне рішення ухвалює заклад освіти.

Ще одна зміна стосується керівників приватних закладів освіти, де навчання ведеться мовою корінного народу або національної меншини, яка є офіційною в ЄС. Для них пропонується скасувати вимогу підтверджувати знання української мови державним сертифікатом, поки вони обіймають цю посаду. За даними МОН, це стосується лише 29 керівників по всій країні.

Бабак підкреслив, що запропоновані зміни не змінюють мовної моделі освіти в Україні, а стосуються дуже вузького кола закладів. Очікується, що ухвалення законопроєкту позитивно вплине на забезпечення прав національних меншин та корінних народів на освіту з урахуванням їхніх мовних і культурних потреб, а також сприятиме розвитку багатомовної освіти і виконанню євроінтеграційних зобов’язань.

Угорські урядовці вже подякували експертам обох країн за конструктивну роботу над законопроєктом і наголосили на важливості гарантій для нацменшин. Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав внесення законопроєкту до ВР і висловив сподівання, що він зміцнить правові гарантії освіти угорською мовою в Україні та розширить мережу відповідних навчальних закладів. Глава МЗС Угорщини Аніта Орбан очікує, що законопроєкт ухвалять уже цього місяця, і заявила про намір продовжувати діалог з Києвом для досягнення результатів, які будуть відчутними для угорської громади Закарпаття. За її словами, за останні місяці у зміцненні прав угорської меншини Закарпаття досягнуто більше, ніж за попереднє десятиліття.

У разі ухвалення закону Україна розраховує на розблокування переговорних кластерів із ЄС, а наступне засідання Ради із загальних справ ЄС, де можуть ухвалюватися такі рішення, заплановане на 13 жовтня. Водночас, навіть після можливого зняття угорського вето, деякі країни, зокрема Польща, можуть висловлювати занепокоєння щодо інших аспектів євроінтеграції України, зокрема у сферах сільського господарства та транспорту.