19 серпня 2026 року компанія Osavul, яка займається дослідженнями у сфері штучного інтелекту на основі OSINT, провела вебінар, присвячений гібридним загрозам у Скандинавії. У заході взяли участь фахівці з міжнародної безпеки, зокрема Андерс Немо Стьєрнстрем, керівник стратегічних комунікацій Шведського агентства психологічної оборони, та Етьєнн Сулау, дослідник Німецького фонду Маршалла.

За словами спікерів, Балтійсько-скандинавський регіон є одним із найуразливіших до гібридних загроз з боку Росії, Китаю та Ірану. Основними слабкими місцями залишаються недостатньо розвинена система підводних кабелів, діяльність "тіньового флоту" Росії та регулярні кібератаки на цифрову інфраструктуру. Як зазначає Стьєрнстрем, Швеція стала однією з країн ЄС, які найчастіше зазнають атак російських спецслужб. За даними Шведської служби безпеки (SEPO), росіяни використовують комплексний підхід: від DDoS-атак до вербування співробітників третіх країн у посольствах. Нещодавно SEPO заявила про зірвану операцію російської розвідки, спрямовану на загострення політичних суперечок у Швеції та дискредитацію країни в очах союзників.

Роль Китаю та Ірану у цих процесах менша, однак ігнорування їхньої підривної діяльності може призвести до хронічної кризи. Обидва спікери погоджуються, що Москва, Пекін і Тегеран утворюють єдину геополітичну вісь, мета якої — послабити "колективний Захід". Водночас, як зауважує Сулау, відсутність координації у тактиці та методах обмежує їхню ефективність. Росія, користуючись географічною близькістю, посилює тиск через диверсії на підводних кабелях, порушення повітряного простору дронами та підкуп місцевих еліт. Китай діє обережніше, зосереджуючись на цифровому шпигунстві та контролі власних громадян за кордоном.

Наразі відповіддю НАТО на ці виклики є патрулювання територіальних вод і захист критичної інфраструктури. Однак ці заходи не зменшують вразливість регіону до підривної діяльності, а ймовірність ескалації залишається високою.

Як Скандинавія реагує на гібридні загрози

Експерти вважають, що пріоритетом для зміцнення безпеки має стати розвиток інституційної спроможності держав до комунікації з суспільством і подолання недовіри. Сулау наголошує на важливості поширення скандинавського досвіду в інших країнах ЄС. Наприклад, Естонія першою створила платформи для захисту державних реєстрів (X-Road, KSI), а Фінляндія вже давно впроваджує модель "Комплексної безпеки", яка об'єднує зусилля держави, бізнесу та громадян для захисту цифрових даних.

Питання ефективності статті 5 НАТО у разі переходу гібридної війни у відкриту агресію залишається відкритим. Стьєрнстрем підкреслює важливість стратегічної комунікації між союзниками, а Сулау звертає увагу на те, що розмитість "червоних ліній" стимулює Росію до подальших гібридних атак, підриваючи трансатлантичну єдність. Додатковою проблемою є непередбачуваність політики США, зокрема розгляд можливості виведення військ із Центральної та Східної Європи та фокус на Гренландії.

"Розмитість червоних ліній у відповідях на дії Москви стимулює її до посилення гібридних операцій у Європі", — зазначив Етьєнн Сулау.

Учасники дискусії дійшли висновку, що для підвищення стійкості до гібридних загроз необхідно впроваджувати нові підходи до протидії та переглядати застарілі доктрини безпеки, які досі лежать в основі роботи Альянсу.