У липні російські ракети та дрони завдали масштабних ударів по українських друкарнях і складах, знищивши понад 1,5 мільйона примірників книг. Ці атаки спрямовані на знищення українського слова та культури.
За даними віцепрем’єрки з гуманітарної політики Тетяни Бережної, найбільше постраждали великі підприємства галузі. Друкарня КОНВІ ПЛЮС втратила 5000 м² цехів і складів, де згоріло 600 тисяч готових книг і ще 350 тисяч примірників, що були в роботі. Збитки цього підприємства оцінюють у 110 мільйонів гривень. Видавництво Книголав зазнало нічної атаки 19 липня, внаслідок якої згорів склад із близько 250 тисячами книг, проте співробітники не постраждали. Молоде видавництво Місон, засноване наприкінці 2025 року, втратило офіс, техніку та весь наклад першої книги.
Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов провів паралель із історією, нагадуючи про Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ, які мали на меті позбавити українців мови і культури. "Мета була незмінною – позбавити українців мови, культури та пам’яті. Але Москва застрягла у своєму історичному болоті. Сьогодні за кожною українською книжкою стоять Сили оборони. Ми відбудуємо друкарні й надрукуємо нові наклади", – заявив Буданов.
Держава вже розробила заходи підтримки видавничої галузі. Міністерство економіки спільно з Українською видавничою асоціацією пропонують гранти на відновлення друкарень до 16 мільйонів гривень, компенсації за пошкоджене майно до 30 мільйонів гривень, субсидії на оренду для книгарень та розширення програми єКнига. Також планується оновлення програми поповнення бібліотечних фондів новими виданнями.
У видавництві Книголав наголошують: "Росія воює не лише проти людей, а й проти нашого майбутнього. Але кожна спалена книга — це лише додаткова мотивація для нас бути ще стійкішими". Видавці закликають українців підтримувати вітчизняне книговидання та армію, яка є єдиним щитом проти культурного геноциду.