Розгляд нового Трудового кодексу в Україні повернувся на початковий етап: після відставки прем'єр-міністерки Юлії Свириденко новий уряд під керівництвом Сергія Корецького змушений повторно подавати проєкт документа до Верховної Ради.
Як повідомляє OBOZ.UA з посиланням на співрозмовників у Міністерстві економіки, зараз триває підготовка до повторного голосування за проєкт у Кабміні та його подання до парламенту. Робота над текстом триває й у профільних комітетах, тому шанси на ухвалення нового кодексу залишаються.
Проєкт нового Трудового кодексу розроблявся кілька років, ще за часів, коли Свириденко очолювала Мінекономіки. "Попередня команда Мінекономіки (Юлія Свириденко і Тетяна Бережна) підготувала якісний текст. Їхні наступники, Олексій Соболєв як міністр і я, винесли його на розгляд Кабміну й подали до парламенту", — розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA заступниця міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Дар’я Марчак.
"Попередня команда Мінекономіки (Юлія Свириденко і Тетяна Бережна) підготувала якісний текст. Їхні наступники, Олексій Соболєв як міністр і я, винесли його на розгляд Кабміну й подали до парламенту", — зазначила Дар’я Марчак.
Одна з найгостріших новацій — питання контролю за працівниками. Законопроєкт дозволяє встановлювати відеоспостереження на робочих місцях і перевіряти робочу переписку, якщо інші способи контролю визнані неефективними. Проте чітких критеріїв цієї "неефективності" не прописано, що може дати керівництву компаній широкі можливості для втручання у приватність працівників. У разі спірних ситуацій працівник змушений буде звертатися до профспілки або до суду.
Документ також передбачає дев’ять видів трудових договорів із можливістю їх комбінування відповідно до потреб бізнесу та працівника, зокрема для дистанційної, надомної роботи, договорів із нефіксованим робочим часом та учнівських контрактів.
Щодо мінімальної зарплати, автори пропонують європейський підхід — прив’язати її до середньої зарплати у вигляді певного відсотка. Однак конкретний відсоток має визначати Кабмін. Зараз мінімальна зарплата в Україні становить лише 26,3% від середньої (8 647 грн проти 32 783 грн), тоді як у країнах ЄС цей показник сягає 50–60%, а мінімально допустимий рівень — 40% (13 113 грн). Без чіткої фіксації у законі уряд може залишити нинішню пропорцію без змін.
За даними Євростату, Україна має найнижчу мінімальну зарплату в Європі — 169 євро (8 647 грн), тоді як у Молдові — 313 євро. У країнах ЄС мінімальні виплати коливаються від 620 євро (Болгарія) до 2 771 євро (Люксембург).
Серед позитивних змін — пропозиція збільшити тривалість щорічної основної відпустки з 24 до 28 календарних днів за кожен відпрацьований рік.
Просування законопроєкту ускладнюється відсутністю домовленостей із депутатами щодо його швидкого ухвалення, тож документ доведеться подавати повторно. Це відбувається на тлі демографічної та економічної кризи: на підконтрольній Україні території проживає від 29 до 31,1 млн людей, з яких лише 10,5 млн офіційно працюють і сплачують ЄСВ, а ще 2,6 млн — у тіні. За оцінками Держпраці, у найближчі роки ринок праці може зіткнутися з дефіцитом у 4,5 млн працівників. Новий Трудовий кодекс має стати стимулом для офіційного працевлаштування, а не джерелом додаткових ризиків для прав працівників.