Чотири лінкори класу "Айова", побудовані США під час Другої світової війни, жодного разу не вистрілили по ворожому лінкору, для чого їх і створювали. Ці кораблі так і не взяли участі у класичній дуелі лінкорів, на яку розраховували їхні конструктори.

Як повідомляє колишній старший директор з питань національної безпеки в Центрі національних інтересів Гаррі Дж. Казіаніс у своїй статті для 19FortyFive, лінкори "Айова", "Нью-Джерсі", "Міссурі" та "Вісконсін" виконували різноманітні завдання, зокрема захищали авіаносці від повітряних атак, були флагманськими кораблями, обстрілювали острови та промислові об’єкти, але не вступали у лінійні бої з іншими лінкорами.

Ці кораблі, водотоннажністю 45 000 тонн, озброєні 16-дюймовими гарматами Mark 7 калібру 50, мали 36 головних гармат і були створені для того, щоб наздогнати швидкі японські лінкори класу "Конго" та діяти разом із авіаносцями. Проте до моменту їхнього вступу у бій авіаносці вже стали основною наступальною силою флоту.

Загалом було заплановано шість корпусів лінкорів типу "Айова", але через зміну пріоритетів у воєнний час добудували лише чотири. "Іллінойс" і "Кентуккі" залишилися недобудованими, оскільки увага флоту змістилася на авіаносці, підводні човни та десантні судна.

"Айова" та "Нью-Джерсі" брали участь у бойових діях на Тихому океані з 1944 року, зокрема в операції "Хейлстоун", де допомогли знищити японський легкий крейсер "Каторі" та есмінець "Майкадзе". Під час битви в затоці Лейте у жовтні 1944 року ці лінкори майже зіткнулися з японськими лінкорами, але противник відступив.

"Вісконсін" приєднався до авіаносної групи наприкінці 1944 року, підтримував операції на Лусоні, Іводзімі та Окінаві, обстрілюючи берегові цілі. "Міссурі" прибув у зону бойових дій на початку 1945 року, прикривав авіаносці, обстрілював японські острови і 29 серпня 1945 року став місцем підписання капітуляції Японії.

Таким чином, хоча лінкори класу "Айова" й не виконали головну місію — дуель з іншими лінкорами, вони відіграли важливу роль у підтримці авіаносців і обстрілі берегових цілей.

Окремо варто згадати американський лінкор USS Texas (BB-35), який брав участь у Першій і Другій світових війнах і зараз готується до переїзду на нове постійне місце базування в порту Галвестон. Після масштабної реставрації музей на його борту планують відкрити наприкінці 2026 або на початку 2027 року. Вартість робіт сягнула 75 мільйонів доларів.