Протягом літа Україна здійснила щонайменше 131 далекобійний удар по території Російської Федерації, повідомляє Центр стратегічних комунікацій. Основна мета цих атак — ослаблення воєнно-промислового потенціалу противника та підрив його економічної стійкості.

За даними Центру, лише у серпні було зафіксовано 64 підтверджені удари, у липні — 44, а в червні — 23. Всі ці атаки спрямовані на ключові об’єкти російської військової та економічної інфраструктури, зокрема нафтопереробні заводи, склади боєприпасів, військові аеродроми та логістичні центри. Найдальший зафіксований удар цього літа — по Омському НПЗ, що розташований за 2500 кілометрів від українського кордону.

«Вся промислова й військова інфраструктура ворога опинилася у зоні потенційного ураження», — наголосили у Центрі стратегічних комунікацій.

Системність атак дозволяє не лише виводити з ладу об’єкти, а й знижувати їхню ефективність повторними ударами. Наприклад, нафтопереробний завод "Славнефть-ЯНОС" у Ярославській області за літо був атакований чотири рази, а Афіпський, Ільський НПЗ у Краснодарському краї та TANECO в Татарстані — по три рази кожен. Загалом удари охопили 33 адміністративні регіони РФ, найбільше постраждали Краснодарський край (24 удари), Башкортостан і Ростовська область (по 8 ударів).

Майже половина атак припала на тактичну глибину, проте близько третини — на відстань 500–1000 км, а понад 23% — на понад 1000 км від кордону. Головною ціллю залишався паливно-енергетичний комплекс: понад третина ударів (42) прийшлася на нафтопереробні заводи, ще 13% — на об’єкти нафтової логістики. 38 ударів було завдано по військових базах, аеродромах і складах боєприпасів, а понад 12% — по підприємствах ВПК, хімічної промисловості та портовій інфраструктурі.

У Центрі стратегічних комунікацій підкреслюють, що регулярні атаки на стратегічні об’єкти РФ позбавляють ворога ілюзії про «глибокий тил», а накопичувальний ефект від знищення НПЗ, логістики та оборонної індустрії підриває здатність Росії фінансувати та вести війну. Додатковий тиск створюють міжнародні санкції та експортний контроль, які ускладнюють РФ доступ до ресурсів для продовження агресії.