Троянський кінь, який став символом хитрості та обману, міг бути не дерев’яною спорудою, а кораблем або зовсім іншим об’єктом. Цю версію висунув італійський морський археолог Франческо Тібоні, який припустив, що образ коня виник через помилку перекладу, повідомляє 24 Канал.

За класичною легендою, греки на десятий рік Троянської війни створили величезного порожнистого дерев’яного коня, у якому сховали воїнів. Троянці, вважаючи його даром богині Афіні, затягнули споруду за міські мури. Вночі греки вийшли з коня, відчинили брами для війська, і Троя була захоплена. Цей сюжет, що дійшов до нас через римську «Енеїду» Вергілія, став основою для багатьох культурних алюзій, зокрема й у комп’ютерній безпеці.

Однак у самих грецьких джерелах історія не така однозначна. Гомер у «Іліаді» не описує падіння Трої, а лише події до його кінця. Дерев’яний кінь згадується лише кілька разів в «Одіссеї», а деталі походять із втрачених епічних поем, які пізніше переказали інші автори. За словами фахівця з класичної літератури Джонатана Берджесса з Університету Торонто, сприймати поезію Гомера як буквальний історичний звіт — помилка. «Це міф, де символи, боги і пророцтва мають власну логіку», — пояснює він.

Ще в античності викликала сумніви наївність троянців, які нібито втягнули в місто гігантську споруду, не перевіривши її. Географ Павсаній називав це майже безглуздям. Однак у міфі є пояснення: жрець Лаокоон намагався застерегти місто, але його та синів задушили змії — це сприйняли як знак богів, що жрець помиляється. Тож троянці діяли, керуючись божественними знаками, а не раціональним мисленням.

Франческо Тібоні припускає, що слово, яке пізніше переклали як «кінь», могло позначати тип корабля з вигнутим носом, схожим на голову коня. У давніх морських традиціях такі судна називали «hippos ship». Помилка перекладу могла призвести до появи легенди про дерев’яного коня, тоді як насправді йшлося про корабель або кораблеподібну споруду. «З лексикографічної перспективи поява коня стала наслідком помилки перекладу, яка змінила значення початкового слова і викривила подію», — коментує науковець.

Таким чином, історія Троянського коня залишається складною і багатошаровою, а її образ міг виникнути не лише з поетичної уяви, а й із мовних непорозумінь і культурних інтерпретацій.