Transparency International Ukraine презентувала третій Тіньовий звіт щодо виконання Україною розділів 23 і 24 звіту Європейської комісії, що стосуються правосуддя, фундаментальних прав, юстиції, свободи та безпеки. Документ охоплює період із вересня 2025 до серпня 2026 року.

За словами Катерини Риженко, заступниці виконавчого директора Transparency International Ukraine з юридичних питань, антикорупційні органи демонструють зростання результативності: збільшується кількість вироків, конфіскованих коштів і з’являються нові судді у Вищому антикорупційному суді. Водночас, системні законодавчі зміни, необхідні для стійкості цих досягнень, досі не впроваджені — понад половина рекомендацій попереднього звіту залишаються актуальними.

Експерти звіту виділили чотири основні групи проблем, що гальмують прогрес України на шляху до ЄС:

  • Інституційна спроможність антикорупційних органів: НАБУ і САП стикаються зі спробами впливу з боку топпосадовців на формування конкурсних комісій. Аудит САП не розпочато, а зовнішню оцінку НАЗК блокують понад чотири роки. Підслідність НАБУ не поширюється на керівництво Офісу президента, ДБР та БЕБ.
  • Кримінальна юстиція: "Поправки Лозового" досі не скасовано, а строки давності не врегульовано на законодавчому рівні. Через це у травні 2026 року ВАКС закрив гучну справу щодо ймовірних розкрадань на "Укрзалізниці". Законопроєкт про зловживання процесуальними правами не прийнято. Дві третини справ ВАКС завершуються угодами про визнання винуватості, а не повноцінними судовими розглядами.
  • Фінансовий контроль (НАЗК): Проблеми з виявленням незаконного збагачення залишаються невирішеними.
  • Злочинні активи: Управління арештованим і конфіскованим майном потребує впорядкування обліку та практичних механізмів.

У звіті особливо підкреслюється тиск на НАБУ та САП, який тривав протягом року: обшуки, затримання детективів, виявлення засобів стеження за керівниками підрозділів, а також діяльність тимчасової слідчої комісії, яку громадські організації розцінюють як інструмент впливу на антикорупційні органи.

Якість розслідувань корупції іншими правоохоронними органами, зокрема Національною поліцією та Державним бюро розслідувань, експерти вважають недостатньою. З 4 714 обвинувальних актів у 2025 році поліція скерувала 3 935, переважно щодо менш тяжких злочинів. Якість складних розслідувань ДБР ставлять під сумнів виправдувальні вироки та скасовані підозри. СБУ та інші органи продовжують розслідувати справи, які за законом належать до компетенції НАБУ, і жодної відповідальності за це не передбачено.

"Цього року ми бачимо дві паралельні історії. Перша – про антикорупційні органи, які працюють дедалі результативніше: більше вироків, більше конфіскованих коштів, нові судді у ВАКС. Друга — про системні законодавчі зміни, без яких ці успіхи залишаються крихкими. Вони здебільшого досі чекають свого часу, і понад половина усіх наших рекомендацій з попереднього Тіньового звіту лишаються актуальними", – зазначила Катерина Риженко.

Окрім Transparency International Ukraine, над звітом працювали експерти Лабораторії законодавчих ініціатив, Центру прав людини ZMINA, "Адвоката майбутнього", "Європи без бар’єрів", Асоціації правників України, Громадянської мережі "Опора" та Центру демократії та верховенства права.