2 вересня 2026 року у Києві відбулася конференція «Право на правду. Нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни», де представники української влади, Єврокомісії, Європейської мовної спілки та Ради Європи обговорили впровадження європейських стандартів свободи медіа в Україні, безпеку журналістів і роль Суспільного мовника.

Під час панельної дискусії учасники зосередилися на імплементації Європейського акту про свободу медіа (EMFA), який передбачає захист журналістів і їхніх джерел, гарантії незалежності суспільних мовників, прозорість використання бюджетних коштів та інші ключові питання. Мартін Мюлек із Єврокомісії наголосив, що для України важливо не лише ухвалити відповідне законодавство, а й забезпечити інституційну спроможність його виконання. Він підкреслив: «Йдеться не лише про законодавство, але і про спроможність його виконувати».

Євгенія Кравчук, народна депутатка та заступниця голови комітету гуманітарної та інформаційної політики, розповіла про роботу п’яти підгруп, які готують пакет змін до українського законодавства щодо захисту журналістів, гарантій для публічних медіа, прозорості державної реклами, вимірювання аудиторії та регуляторних повноважень. Пропозиції планують презентувати після 20 вересня, і це буде не один законопроєкт, а пакет змін до різних кодексів і законів.

Окремо обговорювали анти-SLAPP-законодавство, спрямоване на протидію судовим позовам, які використовують для тиску на журналістів і громадських активістів. Ярослав Юрчишин, голова Комітету з питань свободи слова, повідомив, що відповідний законопроєкт уже пройшов експертизу Ради Європи і його реєстрацію в парламенті очікують у вересні. Він наголосив:

«Будь-які перепони в роботі журналістів — це не про, власне, роботу журналістів, а про поінформованість нашого суспільства, про можливість сприйняти рішення на основі збалансованої інформації чи її відсутності».

Міжнародна експертка Таня Керсеван застерегла від механічного копіювання європейських норм, наголосивши на необхідності адаптації стандартів до національного контексту. Вона навела приклад Литви, де відмовилися від змін, що суперечили EMFA, і підкреслила важливість стабільного фінансування суспільних мовників як елементу демократичної стійкості.

Воутер Гекієр із Європейської мовної спілки відзначив роль українського Суспільного як важливого члена європейської медіаспільноти. Загалом учасники дискусії погодилися, що свобода слова має захищатися не лише в країнах ЄС, а й у державах, які прагнуть до європейської інтеграції.