Закарпатський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов батьків прикордонника, який зник безвісти під час виконання бойового завдання. Суд зобов’язав військову частину повторно розглянути питання про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди за проходження служби в бойових умовах.

Як повідомляє «Судово-юридична газета», батьки вимагали визнати бездіяльність прикордонного загону протиправною та виплатити їм по 50% належної сину винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153. Вони вказували, що син проходив службу за контрактом у Державній прикордонній службі України та брав участь у бойових діях, а отже мав право на відповідну виплату.

Чоловіка призвали на строкову службу у 2020 році, а в березні 2022-го він підписав контракт із ДПСУ. 17 січня 2025 року під час виконання бойового завдання з ним зник зв’язок унаслідок мінометного обстрілу — це встановило службове розслідування. Через об’єктивні обставини підтвердити чи спростувати його загибель не вдалося. У березні 2025 року прикордонний загін визнав, що зникнення військовослужбовця пов’язане з виконанням обов’язків під час захисту України.

У квітні 2026 року батьки звернулися до військової частини щодо нарахування винагороди, однак отримали відповідь, що така виплата здійснюється лише безпосередньо військовослужбовцю, який проходить службу за контрактом. Батьки не погодилися з цим, вважаючи, що статус зниклого безвісти не позбавляє права на гарантовану державою виплату, а члени сім’ї мають право на частину грошового забезпечення.

Представник прикордонного загону позов не визнав, зазначивши, що право членів сім’ї на таку виплату виникає лише після офіційного визнання особи зниклою безвісти та подальшого оголошення її померлою.

Що вирішив суд

Суд, розглядаючи справу, керувався постановами Кабміну №153 і №884, які регулюють порядок виплат військовослужбовцям, зокрема тим, хто зник безвісти. Суд наголосив, що для отримання винагороди потрібно підтвердити безпосередню участь у бойових діях, а також інші умови, визначені постановою.

«Безпосередня участь у боях не може прирівнюватися до інших форм участі у заходах із забезпечення оборони України. Саме особиста участь у бойових діях є підставою для отримання цієї винагороди», — йдеться у рішенні суду.

Суд також зазначив, що у прикордонника не було дружини й дітей, а особистого розпорядження на випадок зникнення він не залишив. За таких обставин 50% грошового забезпечення мають виплачуватися членам сім’ї, зокрема батькам, рівними частками. Однак прикордонний загін не встановив усіх необхідних обставин для призначення винагороди — зокрема, не визначив кількість днів участі у боях і не з’ясував, чи є підстави для виплати.

Суд не став самостійно визначати право батьків на отримання коштів, а зобов’язав військову частину повторно розглянути це питання з урахуванням висновків суду та провести належну перевірку.

У підсумку суд частково задовольнив позов батьків і зобов’язав прикордонний загін повторно розглянути питання про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди.