Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув справу щодо звільнення військовослужбовця, який просив залишити службу для постійного догляду за батьком з інвалідністю II групи. Командування прикордонного загону відмовило у звільненні, посилаючись на наявність у військового сестри, яка, на їхню думку, могла б здійснювати догляд. Про це повідомив sud.ua.

Військовий, який служив у Державній прикордонній службі України з квітня 2024 року, подав рапорт про звільнення у вересні 2025 року. До рапорту він додав документи, що підтверджують родинний зв'язок, інвалідність батька, висновки лікарів про необхідність постійного догляду, а також документи щодо сестри. Було підтверджено, що сестра проживає окремо та доглядає за іншою особою.

Командування відмовило у звільненні, вказавши, що подані документи не є достатнім підтвердженням потреби у постійному догляді. Військовослужбовець оскаржив цю відмову до Тернопільського окружного адміністративного суду, який частково задовольнив позов і зобов'язав повторно розглянути рапорт з урахуванням висновків суду.

В апеляційній скарзі військова частина наполягала, що для звільнення мають бути одночасно підтверджені три обставини: інвалідність батька, потреба у постійному догляді та відсутність інших родичів, які можуть здійснювати догляд. На думку командування, сестра військового могла б виконувати ці обов'язки.

Суд встановив, що у батька дійсно є інвалідність II групи, а потреба у постійному догляді може бути підтверджена висновком лікарсько-консультативної комісії. Апеляційний суд визнав, що документи, подані військовим, є допустимими доказами такої потреби. Суд також підкреслив, що постійний догляд вимагає щоденної фізичної присутності, а не епізодичних відвідувань.

"Тому доводи військової частини про те, що подані документи не підтверджують потребу батька у постійному догляді, апеляційний суд визнав безпідставними."

У підсумку суд визнав відмову прикордонного загону у звільненні військовослужбовця протиправною. Апеляційну скаргу військової частини задоволено частково — змінено мотивування рішення суду першої інстанції, але основне рішення залишено без змін.