Господарський суд Києва 30 вересня залишив без розгляду позов аграрного холдингу Kernel до України, у якому дочірня структура Kernel вимагала стягнути майже $39 мільйонів солідарно з Greatford Limited і державного Sense Bank. Як випливає з рішення суду, позов не розглядатимуть через відсутність української юрисдикції та наявність арбітражного застереження між сторонами.

Суд дійшов висновку, що спір між двома кіпрськими офшорами — Etrecom (структура Kernel) та Greatford — не підлягає розгляду в Україні, оскільки сторони заздалегідь погодилися вирішувати суперечки у судах Англії. У рішенні зазначено: «Доводи позивача, викладені у позовній заяві щодо підсудності даного спору Господарському суду міста Києва за місцем знаходження одного із відповідачів... вважаються судом не обґрунтованими».

Що відомо про справу

Позов стосувався серії фінансових операцій між двома кіпрськими компаніями, пов’язаними з обігом облігацій участі в кредиті (Loan Participation Notes), випущених нідерландською E.M.I.S. Finance B.V. Kernel через офшор Etrecom намагався стягнути кошти не лише з Greatford, а й із державного Sense Bank, штучно прив’язавши спір до української юрисдикції. Сума позову — близько 1,75 мільярда гривень (еквівалент $39 млн) — становить майже 11% капіталу банку.

«Відповідачі... у своїх клопотанням про закриття провадження, зазначили, що відповідний спір не може розглядатися Господарським судом міста Києва в силу правових перешкод, визначених у п. 7 договорів купівлі-продажу, оскільки сторони цього договору визначили юрисдикцію судів Англії, як єдину можливу у випадку виникнення будь-яких спорів щодо умов відповідного договору», — йдеться в рішенні суду.

Державне значення рішення

Як зазначає автор матеріалу, перемога Kernel у суді могла б призвести до втрати Sense Bank майже 11% капіталу, що поставило б під загрозу його платоспроможність і вимагало б термінового докапіталізування з держбюджету. Sense Bank перебуває на спеціальній програмі докапіталізації, а його крах міг би зачепити сотні тисяч клієнтів і завдати шкоди економіці.

Цікаво, що, за словами автора, юристи Sense Bank і Міністерства фінансів не доклали значних зусиль для захисту інтересів держави в цьому процесі. Вирішальну роль відіграли юристи сторони, яка формально не зобов’язана була захищати Україну, а також кілька ЗМІ, які висвітлювали судовий процес, попри небажання більшості медіа псувати стосунки з учасниками справи.

Контекст

Sense Bank був націоналізований у 2023 році, після чого перейшов під контроль держави. Банк має особливий режим нагляду та потребує докапіталізації. Втрата такої суми, як $39 млн, могла б призвести до його неплатоспроможності та ліквідації, що стало б серйозним ударом по фінансовій системі України.