Володимир Путін, який роками будував свою владу на страху оточення, нині сам опинився у ситуації, коли зупинка війни проти України може стати для нього особистою загрозою. Як повідомляє 24 Канал із посиланням на статтю The Economist та коментарі політолога Валерія Димова, страхи російського лідера дедалі більше впливають на рішення Кремля, створюючи ризики нової ескалації.

За інформацією The Economist, Путін на одній із закритих зустрічей нібито заявив своєму оточенню, що у разі провалу у війні його «повісять». Хоча Димов ставиться скептично до достовірності цієї конкретної фрази, він погоджується, що зупинка війни дійсно створює для Путіна серйозні особисті ризики. На його думку, «страхи можна артикулювати без слів», і навіть без прямих заяв очевидно, що російський президент не може дозволити собі виглядати слабким.

«Не думаю, що він прямо говорить про те, що от якщо він зупиниться, то його повісять. Але, з іншої точки зору, якщо він це зробить, то в нього дійсно виникнуть ризики для життя», — зазначив Валерій Димов.

Російська система влади, як підкреслює 24 Канал, десятиліттями трималася на демонстрації сили. Втім, нині навіть мінімальна перемога, яку можна було б видати за успіх, стає дедалі менш досяжною. Армія РФ не змогла захопити весь Донбас, український фронт не обвалився, а війна, яку планували завершити за кілька днів, триває вже майже п’ять років.

Дослідження Carnegie Centre свідчить, що навіть погіршення ситуації на фронті не схиляє Путіна до компромісу. У його уявленні, Росія все ще наступає, а Захід слабшає. Якщо ж поточних методів не вистачає, Кремль обирає нову ескалацію. При цьому російські еліти втратили реальний вплив і не можуть змінити курс країни.

Втома суспільства і удари по тилу

Ситуація у російському тилу також ускладнюється. За даними «Левада-центру», вже 62% росіян виступають за мирні переговори, хоча більшість не готова йти на поступки Україні. Водночас 57% громадян вважають політичну ситуацію напруженою, а 13% — критичною чи вибухонебезпечною. Серед найпомітніших подій останніх місяців росіяни згадують не військові «успіхи», а удари українських дронів по нафтопереробних заводах, складах і паливну кризу.

Останні хвилі атак змусили Кремль обмежувати експорт пального, а в окремих регіонах з’явилися талони на бензин. Особливу тривогу викликають і новини про можливу нову мобілізацію — черги на кордоні з Грузією нагадують про осінь 2022 року, коли оголосили «часткову мобілізацію».

Україна, зі свого боку, нарощує виробництво безпілотників і вперше входить у зиму з можливістю завдавати масованих ударів по енергетичній інфраструктурі РФ. Кремль уже змушений тимчасово перебирати контроль над критичними об’єктами, які вважає недостатньо захищеними від атак дронів.

У підсумку, як зазначає 24 Канал, Путін опинився у пастці власної системи: будь-який відступ від війни може стати для нього фатальним, а страх втрати влади лише підштовхує Кремль до нових агресивних кроків.