Символ, який нагадує решітку і зустрічається у музиці, програмуванні та онлайн-спілкуванні, має офіційну назву «октоторп». Про це повідомляє OBOZ.UA.
Слово «октоторп» складається з двох коренів: латинського octo, що означає «вісім», ймовірно через вісім кінців символа, та середньоанглійського thorp, що перекладається як «деревня», хоча ця версія не є остаточною. У соцмережах і месенджерах цей знак відомий як хештег, у музиці — як диез, що підвищує ноту на півтона, а для програмістів він називається «шарп» і виконує різні функції в коді.
У англомовних країнах символ часто використовують там, де в Україні ставлять знак номера №, а також він позначає вагу у фунтах. Цей знак розміщують на клавіатурах кнопкових телефонів, домофонах та пультах сигналізації, тому він оточує нас у повсякденному житті.
Історично символ походить від ℔ — абревіатури латинського libra pondo, що означає «вага у фунтах». Спочатку lb писали як лігатуру ℔ із горизонтальною рискою, що вказувала на скорочення. Згодом символ спростили, наклавши дві горизонтальні риски (=) на дві косі (//).
У типографії знак, схожий на #, використовували як коректорський символ для позначення необхідності пробілу між словами. Про це згадують у книзі Джозефа Моксона «Mechanik Exercises» (1683), праці Філіпа Лукомба (1770) та словнику Ноа Вебстера 1847 року під редакцією Чонсі А. Гудріча.
У німецьких бухгалтерських рукописах XVI століття знак номера (№) іноді зображували як букву N із двома додатковими лініями. Такий символ згадується в трактаті з бухгалтерії 1853 року і в підручнику 1880 року, де він мав подвійне значення — «номер» і «фунт». У німецькомовних джерелах 1873 і 1892 років цей знак також асоціювали з «дукатом» (Ducaten) або «номером» (Nummer).
Слово «октоторп» було придумане 1968 року в лабораторії Bell Telephone Laboratories, коли розробляли додаткові клавіші для телефонної панелі. Вперше воно з’явилося в американських патентах 1973 року. У тому ж документі іншу клавішу — зірочку — назвали «секстилем» або «астериском».