Підготовка Києва до опалювального сезону опинилася під загрозою через дефіцит державного фінансування та бюрократичні перепони. Столична влада веде перемовини з урядом щодо виділення необхідних ресурсів для забезпечення стабільного теплопостачання в зимовий період.

За словами заступника голови Київської міської державної адміністрації Петра Пантелеєва, мерія продовжує звертатися до держави з проханням передбачити фінансування критично важливого напряму, від якого залежить проходження опалювального сезону. Київ сподівається на співпрацю з новим керівником Агентства відновлення та міністром з відновлення, інфраструктури та транспорту Миколою Калашником.

Новий міністр уже 23 липня провів зустріч із міською владою та представниками Агентства відновлення, наголосивши: "Жодних перенесень термінів чи невиконаних рішень. За кожен напрям роботи — персональна відповідальність. Міністерство забезпечить необхідну підтримку для виконання всіх визначених завдань".

Однак, як зазначають аналітики, Київська міська державна адміністрація підпорядкована міській раді, а не міністерству. З обіцяних Кабінетом Міністрів 14 млрд грн до бюджету Києва надійшло лише близько 3 млрд грн, що залишає дефіцит у 11 млрд грн. Для стабільної роботи системи теплопостачання необхідно не лише фінансове покриття заборгованості, а й постачання обладнання та усунення бюрократичних затримок із виділенням коштів.

Міністр з відновлення доручив Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечити щоденний моніторинг робіт на об’єктах Плану стійкості. Проте ця ідея вважається нереалістичною через нестачу фахівців у сфері будівництва та теплопостачання для щоденного контролю десятків об’єктів у Києві та сотень по всій країні.

Існує також принципова різниця у відповідальності між міністром і міським головою: міністр відповідає перед Верховною Радою, а міський голова — перед громадою міста. У такій складній ситуації жодні піар-акції не допоможуть врятувати опалювальний сезон, підкреслює автор статті.

Київ повернув до міського бюджету 1,25 млрд грн, які раніше передав до державного бюджету, розраховуючи на державну допомогу у виконанні Плану енергостійкості. Однак ці кошти залишалися на казначейських рахунках і не були використані за призначенням.