В Україні активізувалися шахраї, які під виглядом інвестиційних проєктів виманюють у громадян гроші через соціальні мережі та месенджери. Про це попереджає Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Зловмисники створюють фейкові інвестиційні спільноти, демонструють підроблені доходи та обіцяють швидкий і легкий прибуток. Для цього вони використовують месенджери, де організовують групи або канали, що імітують реальні спільноти інвесторів. У таких чатах публікують повідомлення про нібито успішні вкладення, обговорюють прибутки та показують вигадані результати інших учасників. Часто частина «учасників» — це самі шахраї або пов’язані з ними акаунти, які створюють ілюзію активності та довіри.

Ще одним інструментом є фальшиві скріншоти — користувачам демонструють підроблені зображення банківських переказів, доходів або зростання балансу на платформі. Мета — переконати потенційну жертву, що інші вже заробляють, і спонукати її приєднатися до проєкту якнайшвидше.

Шахраї також активно використовують таргетовану рекламу у соцмережах, обіцяючи простий спосіб покращити фінансове становище без зусиль. У таких оголошеннях часто гарантують:

  • швидкий заробіток;
  • фінансову незалежність;
  • стабільний пасивний дохід;
  • високу прибутковість навіть від невеликих вкладень;
  • можливість заробляти без спеціальних знань чи досвіду.
"Якщо невідомий проєкт гарантує великий прибуток за короткий час і запевняє, що ризиків майже немає, до такого пропозиції слід ставитися максимально обережно", — наголошують у Держспецзв’язку.

Шахрайські схеми часто виглядають переконливо: створюються професійні сайти, сторінки у соцмережах, канали у месенджерах і навіть вигадані відгуки «клієнтів». Іноді людині на початку дійсно можуть показати невелику «прибуток» або дозволити вивести незначну суму, щоб переконати її інвестувати більше. Коли жертва переводить значну суму, виникають проблеми з поверненням коштів — шахраї можуть вимагати додаткову комісію, «податок» чи плату за розблокування рахунку, і людина ризикує втратити ще більше грошей.

Перед тим як інвестувати, Держспецзв’язку радить самостійно перевіряти, хто саме пропонує вкладення, і чи існує компанія насправді. Інформацію про діяльність і дозволи потрібно шукати у незалежних офіційних джерелах, а не лише у представників проєкту. Особливо підозрілими мають бути пропозиції, де людину підштовхують до негайного рішення: фрази на кшталт «залишилося кілька місць», «акція тільки сьогодні» чи «треба внести гроші прямо зараз» використовуються для тиску.

Окрему небезпеку становлять прохання встановити на пристрій програму віддаленого доступу. Під виглядом допомоги з реєстрацією чи налаштуванням платформи шахраї можуть отримати контроль над пристроєм і доступ до фінансових акаунтів. Не можна передавати стороннім паролі, коди підтвердження чи інші дані для входу у банківські сервіси.

Раніше повідомлялося про масове розповсюдження фейкових повідомлень про виплату 8 500 грн нібито від ADRA Ukraine та ООН, де людей заманювали на підроблений сайт і виманювали банківські дані. У разі передачі таких даних слід негайно звернутися до банку.