До 2026 року війна в Україні залишалася локальним конфліктом, який провідні країни світу намагалися тримати в межах регіону. Головною метою такої локалізації було ослаблення Росії та недопущення перенесення воєнних проблем на інші держави. Проте 2026 рік може змінити цю схему, адже найближчі два місяці можуть стати переломними, коли Україна остаточно закриє Чорне море для Росії.

Проти такого розвитку подій можуть виступити кілька впливових країн, яким не вигідні надвисокі світові ціни на зерно. Росія та Україна разом забезпечують близько 25% світового експорту зернових. З великих держав лише США є значним експортером зерна, тоді як Китай і країни Близького Сходу — найбільші його споживачі. Індія виробляє багато рису, але її експорт зернових не має такого глобального впливу. Туреччина також зазнає значних фінансових втрат через припинення українського та потенційне припинення російського вантажопотоку.

Якщо Україна заблокує Чорне море для Росії і зробить Каспійський маршрут надто ризикованим — що підтверджує недавній удар по Каспію — це спричинить дефіцит зерна на світовому ринку. Така ситуація може змусити частину великих держав замислитися над локалізацією війни, що передбачає енергетичне та логістичне перемир’я.

Цей сценарій може стати важливим козирем у руках Дональда Трампа напередодні американо-китайських переговорів. США є одним із найбільших експортерів зерна, а Китай дуже залежний від стабільних постачань. Нормалізація зернового питання може стати предметом переговорів між Трампом і Сі Цзіньпіном, хоча це не є гарантованим.

Візит президента Володимира Зеленського до Вашингтона буде зосереджений на двох ключових темах — постачанні зброї та майбутніх переговорах. Розширення війни, яке вже стало реальністю, посилює переговорну позицію України і дає сильні аргументи для Трампа. Водночас блокада експорту України ставить під загрозу економіку країни, і відповідальність за це має брати на себе прем’єр-міністр. Поки що перші засідання нового уряду не свідчать про серйозне ставлення до цієї проблеми, зауважує політолог Вадим Денисенко, керівник аналітичного центру «Ділова Столиця».