У жовтні 2023 року смерть співробітниці Іркутського протичумного науково-дослідного інституту привернула міжнародну увагу до російських біолабораторій, які зберігають небезпечні патогени та мають історію співпраці з військовими дослідниками. Це сталося на тлі того, що раніше Росія неодноразово звинувачувала Україну та США у проведенні небезпечних біологічних досліджень і вимагала міжнародного контролю над українськими лабораторіями.

28-річна Дар'я Шипілова, співробітниця інституту, померла після важкої пневмонії. За повідомленнями російських ЗМІ, вона могла заразитися легеневою чумою після того, як розбила пробірку зі збудником Yersinia pestis, який офіційно використовується у дослідженнях інституту. Водночас російський наглядовий орган Роспотребнадзор заявив, що хвороба Шипілової не пов'язана з її роботою, а після майже 5000 тестів у контактних осіб не виявили небезпечних патогенів. Дві комісії не знайшли порушень біобезпеки. Проте Москва досі не оприлюднила результати розслідування, попри заклики Всесвітньої організації охорони здоров'я та Білого дому.

«Ми ще не маємо повної картини цієї події. Ми не можемо провести повну оцінку ризиків», — заявив генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.

Іркутський інститут, заснований у 1934 році, майже століття вивчає найнебезпечніші інфекційні хвороби. Його колишній директор Ігор Домарадський у мемуарах описував створення лабораторій для дослідження токсичності чуми. Після роботи в інституті Домарадський став одним із розробників радянської програми біологічної зброї. Сам інститут брав участь у секретних радянських програмах біозахисту, хоча, за оцінками американського історика Реймонда Зілінскаса, його роль у наступальних програмах була обмеженою.

На тлі цього випадку згадуються попередні звинувачення Росії на адресу України. У 2022 році Москва вимагала розслідування діяльності українських лабораторій, які фінансувалися США, і пропонувала створити комісію Ради Безпеки ООН. Тоді лише Китай підтримав цю ініціативу. Пентагон підтвердив фінансування десятків українських лабораторій у межах програм зі зниження біологічних загроз, але не розкрив подробиць. У 2026 році були розсекречені документи, які підтвердили підтримку понад 120 лабораторій у 30 країнах, зокрема в Україні, де фіксувалися проблеми з біобезпекою.

Однак нині саме Росія опинилася під тиском власних стандартів прозорості: випадок у Іркутську став першим подібним інцидентом із летальним наслідком, про який стало відомо, тоді як у жодній українській лабораторії таких випадків не фіксували.

Міжнародний контроль і відсутність перевірок

На відміну від хімічної та ядерної зброї, для біологічної зброї не існує постійної міжнародної інспекції або органу, який міг би вимагати доступу до лабораторій. Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) має право проводити перевірки, а Договір про нерозповсюдження ядерної зброї передбачає міжнародний контроль. Біологічна зброя заборонена з 1975 року, але механізму перевірок не створено.

ООН може розслідувати лише факти застосування біологічної зброї, але не має повноважень перевіряти лабораторії. ВООЗ може вимагати інформацію про підозрілі випадки, але не може змусити Росію відкрити лабораторію в Іркутську для інспекції.

9 днів до смерті Шипілової міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров закликав створити юридично зобов’язуючий протокол до Конвенції про біологічну зброю з ефективним механізмом перевірки. Тепер, як зазначає видання, Росія має можливість показати приклад: оприлюднити результати розслідування і запросити незалежних міжнародних експертів до Іркутська. Це могло б стати першим кроком до створення глобальної системи перевірки біологічної безпеки, яку сама ж Росія пропонує.