Будівля Президії Національної академії наук України в Києві була атакована російським реактивним безпілотником серед білого дня 28 вересня. За понад столітню історію Академії цей день став одним із найтрагічніших для української науки, повідомляє Ukrinform.
Після початку повномасштабного вторгнення Київ постійно перебуває під прицілом російських атак. Останнім часом російські сили завдають ударів не лише по інфраструктурі міста, а й по житлових будинках, закладах освіти та науки. Серед них — історична триповерхова будівля Президії НАНУ на вулиці Володимирській, 54, яка є пам’яткою архітектури та символом української наукової спільноти.
Будівля Академії була зведена у середині XIX століття за проєктом архітектора Олександра Беретті. Вона стала головним офісом Академії ще у 1919 році. На її фасаді встановлені меморіальні дошки всім президентам НАНУ, зокрема Володимиру Вернадському — засновнику Академії, який очолював її у 1918–1919 роках. За понад 100 років Академія пережила зміну кількох керівників, серед яких Орест Левицький, Микола Василенко, Володимир Липський, Данило Заболотний, Олександр Богомолець, Олександр Палладіна та Борис Патон, який очолював НАНУ рекордні 58 років.
З 2020 року президентом Академії є фізик-теоретик Анатолій Загородній. Йому довелося керувати установою в умовах реформування науки та війни. За цей час Академія перетворилася з кількох невеликих установ на мережу з понад 150 науково-дослідних інститутів, охоплюючи практично всі галузі сучасної науки.
«Ворог злочинно атакує не тільки інфраструктуру міста, а й звичайні житлові будівлі, дитячі садки, заклади освіти і науки», — йдеться у матеріалі.
У статті також згадується, що Президія НАНУ завжди була мирною науковою установою, а не військовим об'єктом. Атака на неї стала символом варварства та спробою знищити важливу для української історії і світової науки будівлю-реліквію.