Українська металургійна галузь опинилася на межі зупинки через масовані російські ракетні удари по заводах у Запоріжжі та Кривому Розі. Якщо підприємства залишаться закритими, сотні тисяч людей можуть втратити роботу, а хвилі вимушеної міграції поширяться далеко за межі України. Про це попередив Зінченко, наголосивши: «Наближається гуманітарна катастрофа».
Зупинка виробництва сталі матиме серйозні наслідки не лише для економіки, а й для обороноздатності та відбудови країни. Сталь є ключовою для виготовлення військової техніки, облаштування укриттів і ремонту будівель, пошкоджених внаслідок російських атак. Росія виправдовує обстріли металургійних комбінатів тим, що вони нібито виробляють військову продукцію.
Олександр Водовіз із компанії Metinvest розповів на конференції в Києві, що спроби відновити роботу заводу «Запоріжсталь» наразі не дають результату: «Ми запустили доменну піч, і вона пропрацювала лише 10 годин, перш ніж стався новий авіаудар». За його словами, вкладати кошти у відновлення поки що немає сенсу, оскільки ситуація залишається невизначеною.
Навіть якщо виробництво відновиться, українські металурги ще довго не зможуть працювати у звичному режимі. Російські атаки на залізниці ускладнили й зробили небезпечним транспортування продукції всередині країни, а обстріли портів перетворили експорт на ризиковану справу. Олександр Мироненко зазначив: «Порти фактично заблоковані. Кожне судно під загрозою атаки, і шанси — 50 на 50: або дістанешся, або ні».
Додаткові труднощі створюють і квоти ЄС на імпорт української сталі, які запроваджені з 1 липня. Попри це, працівники «Запоріжсталі» намагаються підтримувати завод: розчищають завали та ремонтують обладнання. Денис Максишко, один із працівників, порівнює їхню роботу з діями військових: «Це схоже на те, що роблять військові в окопах. Звичайні люди борються за життя заводу, як солдати».